Відсутність снігу призводить до пересихання рік - кліматолог
Відсутність снігу призводить до пересихання рік - кліматолог

Відсутність снігу призводить до пересихання рік - кліматолог

Кліматичні зміни в Україні відбувається швидше, ніж в інших країнах.

Підвищення теператури б'є рекорди, а нинішня зима може стати найтеплішою за останнє століття.

Про клімат в Україні розповіла в інтерв'ю Gazeta.

ua завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, старший науковий співробітник, кандидат географічних наук Віра Балабух.- Кліматичні зміни сталися не тільки в Україні.

Вони спостерігаються у всьому світі.

З середини 1970-х років середня глобальна температура перейшла через 0 градусів, аналогічно зросла і в Північній півкулі, країнах Європи.

В Україні з 1990-х років спостерігається інтенсивний ріст температури повітря і зміна різних кліматичних параметрів.

Тобто спостерігається в цілому зміна в кліматичній системі.Які саме кліматичні зміни відбуваються в Україні?- Теплозабезпеченість та тривалість сезонів, зміна кількості екстремальних явищ, пов'язаних із температурою.

Наприклад, кількість літніх, морозних та спекотних днів, "тропічних ночей" (явище, коли коли температура повітря не опускається нижче 20 градусів протягом усієї доби.

- Gazeta.

Цей процес супроводжують зміни зволоження, вітрового режиму, кількості інтенсивності та локалізації небезпечних явищ.

Які погодні тенденції спостерігаєте?- У нас цікаві тенденції.

Із 1961-го по 2019-й, якщо порівнювати темпи зміни температури з глобальними, то в Україні вони відбувалися вдвічі швидше.

Потрапляємо до того регіону планети, де зміни температури відбуваються найбільш інтенсивно.

Зміни в циркуляції атмосфери приводять до зростання температури повітря - особливо в теплий та холодний періоди.

Середня температура лютого уперше може стати додатною.

Погода залежить від загальної циркуляції на Північній півкулі.

Формується центрами дії атмосфери.

Ними є, наприклад, Ісландський мінімум - циклони, що формуються навколо Ісландських островів та Азорський максимум.

Погода залежить від того, звідки приходитиме повітря.

Зараз у нас переважають південно-західні потоки і повітря надходить із Атлантики.

Воно тепле і вологе.

При цьому переважає область високого тиску.

Це сприяє дефіциту опадів.

Морози, які були в нас, пов'язані з Сибірським антициклоном.

Зараз його немає.Як потоки повітря конкретно впливають на погоду?- Якщо говорити про зиму, то найбільш характерною рисою є підвищення мінімальних температур.

Зменшується кількість снігу з морозом.

За рахунок цього температура і піднімається.

Сама ж кількість днів із сильними морозами не дуже змінилася.

Це небезпечно, бо у нас часто навіть не припиняється вегетація.

На деревах можна побачити бруньки.

Тобто, висока ймовірність притоку сильного притоку холодного повітря з сильними морозами, залишається.

Таке може бути навіть весною.

Поки ж у Києві досі немає метеорологічної зими (коли середня за добу температура нижча нуля градусів і такий період триває п'ять днів поспіль.

- Gazeta.

У січні було тільки три зимових дні.

В той час, як листопаді було вісім днів.

В грудні таких було сім, але не поспіль.

Погода першої декади січня в Києві була такою, як зазвичай буває в Криму.

Якщо говорити про аномалії, дуже високі були температури на сході України, де зазвичай значно холодніше.

Температура біля нуля для них є аномально високою.

За добу ж там було 10 градусів і вище.

В Україну досі не прийшла метереологічна зима.

Минулий рік доволі інформативний.

Спостерігались аномально високі температури, за винятком січня і липня.

При цьому, червень був найтепліший, лютий і грудень - одні з найтепліших.

Які наслідки потепління для України?- Збільшується вегетативний період.

Це дає додаткові преференції для сільського господарства.

Урожай озимих культур дозрів значно раніше.

Це дає можливість виростити ще один додатковий, третій, урожай.

При достатньому зволоженні.Є можливість вирощування нових теплолюбивих культур.

Ни Київщині вже ростуть персики і навтіь хурма.

Є багато культур, не характерних для нашого регіону, які успішно виростають та визрівають - той же виноград чи баклажани.

Чи є ризик, що підвищення температури призведе до обміління річок та проблем із прісною водою?- Коли говоримо про зміну клімату, важливо брати в комплексі.

Це не тільки температура, але і зволоження.

Якщо говорити про опади, картина цікава.

Кількість опадів, на відміну від температури за рік, майже не змінюється.

Проте, відбувається перерозподіл опадів по сезонам та міняється їх структура.

Так, за рахунок високих температур, опади випадають переважно у вигляді дощу, а не снігу.

Для України це проблема.

Тому що у нас річки мають снігове живлення.

Якщо ми його втрачаємо, то вони, відповідно, втрачають воду.

Вона навіть зараз випаровується.

Земля не промерзла, вода просочується.

Це впливає на водозабезпеченість річок та зниження зволоження ґрунтів.

Зрештою - на врожай і взагалі на наявність прісної води для зрошення, яка необхідна нам у теплий період.

В перспективі матимемо суттєві проблеми з питною водою?- Це проблема, яка стає характерною не лише для південних областей.

Великі проблеми вже проявляються на Поліссі - там, де нещодавно осушували болота.

Там піщані ґрунти.

І якщо опадів випадає недостатньо, там стає посушливо.

Місцевість починає перетворюватися на пустелю.

Якщо не буде снігу, річки стратять живлення і пересихатимуть.

Влітку, як правило, в Україні переважає область високого тиску.

Зростає інтенсивність циклонів.

При високій температурі, а ми знаходимося в помірних широтах, можуть розвиватися потужні конвективні процеси.

Утворюються окремі хмари чи хмарні системи, з яких випадають дуже сильні опади, град, пов'язані з ними шквали.

За декілька годин може випасти норма опадів двох або й більше місяців.

Так у 2019 році мали якраз таку ситуацію.

В багатьох регіонах випало за літо пару дощів.

Бездощовий період тривав 75 днів і більше на фоні високих температур.

Все це призводить до збільшення посушливості при тому, що кількість опадів за рік може бути навіть більшою за норму.

Спостерігали локальність опадів.

Скажімо, випадають лише в одному місці, а на сусіднє поле може навіть не капнути.

При цьому вода не просочується, не може бути ефективною для рослин.

Швидко стікає і може завдати лише збитків.

Для нас важливіше, щоб опади випадали рівномірно.

Це раніше і було характерно.

На фоні нерівномірності опадів збільшується випаровуваність.

Протягом минулого року спостерігалася посуха протягом майже 8 місяців.

Які прогнози на подальшу зиму?- Залишається ймовірність, що морози будуть ще цієї зими.

Не можемо говорити, що їх не буде взагалі чи не буде снігопадів.

Спрогонозувати їх можна тільки за 5 днів.

Такі сучасні методи.

Прогнозувати погоду на найближчий місяць можна.

Очікуємо, що лютий буде надзвичайно теплий.

Якщо все справдиться - аномально теплий.

В середньому за місяць температура може бути щонайменше на 2-3 градуси вищою від тієї, яка спостерігалася на початку минулого століття.

Це практично середня за місяць температура може бути додатною.

Тож, опади будуть, ймовірно, дощами, а не снігом.

Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського підвели погодні підсумки найтеплішого року у столиці за 139 років.

За даними спостережень метеостанції обсерваторії, середньорічна температура минулого року в Києві піднялась до +10,6°С, що на 2,9°С перевищує кліматичну норму і таким чином він виявився рекордним з 1881 року.

Источник материала
Поделиться сюжетом