Оксана, яка родом з міста Костопіль на Рівненщині півтора року тому переїхала до міста до міста Бразиліа в Бразилію.
Туди запросили на роботу її чоловіка.
І вся родина отримала дозвіл на проживання.
Переїхали з двома малими дітьми 4-річним сином та 1,5 річною донькою.
Про життя у незвичному місті Оксана розповіла у інтерв'ю Gazeta.
ua"Коли ми переїздили, то всі переживали за нашу безпеку.
Бразилія не спокійна країна.
Але наше місто виявилось на диво тихим і спокійним.
І вдень і ввечері можу спокійно вийти з дітьми на вулицю.
Спершу, коли тут нічого не знала, брала карти і дивилася, що є поряд.
Так іноді проходили до десятка кілометрів", - каже Оксана.
З одного боку тут ніби нема зими, але насправді тут холоднішає до 18 градусів і стає дуже вітряно.
Минулої зими ми мерзли, а діти довго хворіли", - пояснює Оксана.
При переїзді родина отримала спеціальні ID картки.
Щось схоже на наші ідентифікаційні коди.
Їх використовують для легального проживання та дорогих покупок."Що цікаво, то тут дуже мало готівки і весь розрахунок картками.
В магазинах майже все можна купити в розстрочку.
Навіть дитячі іграшки.
Коло кожного товару є повна ціна і ціна в розстрочку.
На дитячому святі деякі батьки купували навіть фото з Дідом Морозом у розстрочку, щоб не було їм накладно", - пояснює Оксана.
Ціни у магазинах вищі як в Україні.
Тут немає звичних круп, але м'ясо коштує менше."По магазинах ходили з сусідами.
Вони теж українці, але живуть тут довше.
Пояснювали, як розпізнати побутову хімію, які продукти слід брати, а які не дуже по якості.
Закупка продуктів у супермаркеті на місяць 10-12 тисяч гривень.
І в продуктовому списку нічого такого: фрукти, овочі, м'ясо.
Є ціни, які мене дуже дивують.
Наприклад, мочалка для миття посуду коштує стільки ж, скільки кілограм м'яса.
Прошу маму передавати такі речі з України.
А от фрукти тут смачні і дешеві.
З екзотики вперше спробували тут лічі", - додає Оксана.