29 січня 1860-го народився письменник і драматург Антон Чехов.
Він - єдиний російський класик, який не написав жодного роману.
Всього ним було створено близько 900 творів.
Найвідоміші - оповідання "Палата № 6", "Людина у футлярі", "Дама з собачкою", повість "Драма на полюванні", п'єси "Вишневий сад", "Три сестри", "Чайка".
Пропонуємо цікаві факти з його біографії.1.Він народився в Таганрозі.
Тоді місто належало до Катеринославської губернії.
Більшість населення тут розмовляла українською.
Прадід письменника був кріпаком, а дід зумів доробитися так, що викупив себе і свою родину з кріпацтва.
Казав:"Я глибоко заздрив панам.
Не тільки їхній волі, а й тому, що вони вміють читати"."Я настоящий малоросс, я в детстве не говорил иначе, как по-малороссийски", — заявив Антон Чехов 1892 року в бесіді з Максимом Горьким.2.Літні місяці 1888—1889 років Чехов проводить в Україні, під Сумами, на дачі Лука.
Подорожує Сумщиною і Полтавщиною, навіть збирається назавжди оселитися в Україні.
Друзям пише: "Кроме природы, ничто не поражает меня так в Украине, как общее довольствие, народное здоровье, высокая степень развития здешнего мужика, который и умен, и религиозен, и трезв, и нравственен, и всегда весел и сыт".
Він відвідує Харків, Одесу, Львів.
В останньому купує Шевченкового "Кобзаря".3.Чехов закінчив медичний факультет університету, працював земським лікарем."Медицина — моя законна дружина, а література — коханка", — говорив він.1892-го Чехов перебирається до Мелехово під Москвою, щоб спокійно працювати на природі.
Однак так не виходить.
Із перших же днів усі дізнаються, що Чехов лікар.
Жінки й діти від ранку стоять під вікнами.
Привозять хворих на возах, і забирають письменника до недужих.
Коли спалахує епідемія холери, Чехов відкриває лікарську дільницю.
За два роки приймає 1500 хворих, від грошей відмовляється.
На його кошти в Мелехово і двох сусідніх селах зводять школи для селянських дітей.
У своєму щоденнику записав: "Добре б, якби кожен з нас залишав по собі школу чи колодязь, чи щось інше, щоб життя не минало і не йшло у вічність безслідно".
До Москви повертався пароплавом через Цейлон.
Там придбав пару сірих мангуст.
Самця назвав Сволочь, самицю – Омутова, як популярну тоді театральну актрису."Якби ви знали, яких милих звірят я привіз із собою з Індії! – пише драматургу Івану Леонтьєву.
– Завбільшки з середнього віку кошенят, дуже веселі й спритні.
Їхні властивості: відвага, інтерес і прихильність до людини.
Не бояться нікого і нічого.
Сміливо виходять на бій з гримучою змією – і завжди перемагають.
У кімнаті немає жодного вузлика і згортка, якого б вони не розгорнули.
Коли зустрічають кого-небудь, одразу лізуть подивитися в кишені: що там? А якщо залишаються в кімнаті наодинці, починають плакати".
В іншому листі дає таку характеристику: "Це покруч пацюка з крокодилом, тигром і мавпою".5.Невелика розповідь стає основним та улюбленим жанром Чехова.
А вміння сказати багато "на малому просторі" — особливою рисою чеховської творчості.
Його вислови: "Стислість — сестра таланту", "Мистецтво писати — це мистецтво скорочувати", "Писати талановито, тобто коротко", "Умію коротко говорити про довгі речі".6.За публікацію твору "Лист до вченого сусіда" в журналі "Стрекоза" (березень, 1880) А.
П.Чехову видали гонорар -5 копійок за рядок.
А ось за п'єсу "Вишневий сад" видавництво "Знання" в 1904 році запропонувало письменникові величезну суму – 5000 рублів.7.
Людина без селезінки, Брат мого брата, Лікар без пацієнтів, Антоша Чехонте, Кропива, Шиллер Шекспіровіч Гете – це псевдоніми Антона Павловича Чехова.
Усіх їх налічується близько пів сотні.8.Навіть у Шрі-Ланці є музей А.
Під час переїзду з Сахаліну до Одеси, письменник на кілька днів затримався в Коломбо, в готелі "Гранд Ориенталь готель".
Це було у1890 році.
У номері, де жив Чехов, навіть збереглася обстановка того часу.9.Чехов дружив з різними представниками української інтелігенції, наприклад, з актрисою Марією Заньковецькою, яка вважається головним прообразом Ніни Зарічної з "Чайки".
DiVHu9jI@10.Порушуючи закони Російської імперії, Чехов розсилав друзям і знайомим зарубіжні випуски української літератури, заборонені в Росії Емським указом: "Вельмишановний Павло Федорович, надсилаю Вам для бібліотеки трохи книг і, між іншим, три номери львівського журналу "Літературно-науковий вісник".
Так як малоросійські журнали, що видаються в Австрії, наскільки мені відомо, не пускаються цензурою в Росію, то доведеться ці три номери тримати в бібліотеці під забороною" (Лист П.
Майбутній перший президент Української республіки М.
Грушевський друкував переклади чеховських творів в журналі "Літературно-науковий вісник".
Це були сім оповідань у січні 1899 і сім гуморесок в березні 1902.
А в 1904 році у Львові був опублікований збірник оповідань "Змори" в перекладі його дружини Марії Грушевської, чиї переклади Чехов особливо цінував: "Сердечно дякую за надіслані переклади моїх творів.
Будьте люб'язні, напишіть пані М.
Грушевській, що, наскільки я розумію, переклади зроблені нею дуже добре, якби я знав її адресу, то поспішив би подякувати її самій" (Лист А.Є.
Кримському).13.Письменник збирав цікаві прізвища, а потім використовував їх у своїх розповідях.
Наприклад, Чимша-Гімалайський, Проптер, Трахтенбауер, Розалія Йосипівна Аромат, Свінчутка, Зевул та інші.14.Неодноразово Чехов мав намір одружитися, але весілля скасовувалося кожного разу, коли він висловлював майбутній дружині свої умови.
Ось як він сформулював їх в одному з листів приятелю: "..
вона повинна жити в Москві, а я в селі.
Я буду до неї їздити.
Щастя ж, яке триває щодня від ранку до ранку, я не витримаю ..
".15.У вересні 1898 року Чехов познайомився з актрисою МХАТу Ольгою Кніппер, яка грала в його п'єсах головні ролі.
Йому було 38 років, їй щойно виповнилося 30.
Одружилися 1901-го.
Вона грала в Москві, він — лікувався в Ялті."Якщо ми тепер не разом, то винні в цьому не я і не ти, а біс, що вклав у мене бацили, а в тебе любов до мистецтва, — утішав він її.
— Якби ти жила зі мною в Ялті всю зиму, то життя твоє було б зіпсоване, і я відчував би каяття совісті..."За час шлюбу написали одне одному по 400 листів.
В Ольги було два викидні, після чого вона не змогла більше мати дітей.
Чехова вона пережила на 55 років.16.Чехов входить до трійки світових письменників, яких найбільш екранізують.
Перше місце у Вільяма Шекспіра (768 екранізацій), а друге місце Чехов розділів з Діккенсом (по 287 екранізацій).
Він єдиний російський письменник, який потрапив до "десятки" рейтинга.17.У письменника була ціла "бібліотека" записників.
Крім чотирьох основних, були щоденник, записна книжка з рецептами ліків для хворих, адресна книжка, садова книжка, ділова, опікунська книжки.18.Чехов дуже любив такс, навіть його знаменита "Каштанка" - це "помісь такси з дворняжкою", і Чехов дуже суворо вичитував ілюстратора, який намалював Каштанку "бульдогом замість такси".
Трохи пізніше Чехов завів своїх власних такс - чорненького Брома Ісаєвича і руду Хіну Марківну (бром і хіна - найпопулярніші ліки того часу).
У його брата Михайла також була такса на прізвисько Йод.
Доньку Хіни і Брома звали Селітрою.
Антон Павлович годинами розмовляв зі своїми таксами, писав їм листи з-за кордону, передавав привіти, роздаровував всім знайомим цуценят."Люблять гуляти по полю і лісу, але не інакше, як з нами.
Лупцювати їх доводиться майже щодня; хапають хворих за штани, сваряться, коли їдять тощо.
Сплять у мене в кімнаті", - писав знайомому.19.Чехов помер влітку 1904 року у німецькому курортному містечку Баденвейлері, куди виїхав через чергове ускладнення туберкульозу.
У ніч на 2 липня вперше в житті він попросив послати за лікарем.
Після того звелів подати шампанського.
Сів і сказав спершу німецькою, а потім російською:— Я помираю.
Усміхнувся і додав:— Давно я не пив шампанського.
Випив бокал, ліг на бік і заснув назавжди.
Антонові Чехову було 44 роки.
Додому в Москву тіло письменника було відправлено у вагоні з написом "Для перевезення свіжих устриць".
Тільки таким чином - у холодильнику - у липневу спеку гроб міг бути доставлений до Росії.
А горезвісний напис був зафарбований після прибуття поїзда, але під фарбою його помітили настирливі кореспонденти.20.Причиною смерті письменника Антона Чехова став крововилив у мозок.
Такого висновку дійшли британські вчені.Вчені брали проби із листівки, яку підписував Чехов, із його листів, із сорочки, яка була на чоловіку в момент смерті.
На ній знайшли краплю його крові.
У пробах знайшли протеїни, які свідчать про мікробактерій туберкульозу.
Крім того, у пробах знайшли білкову речовину, від якої утворився тромб.
Це призвело до закупорення судин і крововиливу у мозок.