Ткаченко зруйнував головні міфи довкола закону про медіа

11:24, 29 січня 2020.

Політика.

Народний обранець пояснив, що ж насправді пропонує закон про медіа.

Народний депутат від фракції "Слуга народу", голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко розповів про те, які міфи та фейки створюються довкола закону про медіа.

Відповідне відео з поясненнями нардепа опубліковане на його You.

"Говорять, що через нього в Україні буде знищена свобода слова, з'явиться тотальна цензура й інші нісенітниці.

Кумедно, але із законом проти фейків, намагаються боротися тими самими фейками", - йдеться в описі до ролика Ткаченка.

Тож він пояснив, що ж насправді пропонує закон про медіа.

За його словами, 124 статті цього документа вже схвалені на засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Й це - певний компроміс між депутатами та медіаринком, запевнив "слуга народу".

"Які переваги нового закону: він забезпечує прозорість, адже всі медіа мають опублікувати інформацію про кінцевих власників, так само, як і фінансову звітність своєї діяльності.

Нарешті вводиться поняття "онлайн-медіа", які матимуть відповідальність на рівні з рештою ЗМІ.

І окремо для любителів "русского мира": тепер ми більше не побачимо виправдань російської агресії чи злочинів радянських часів - за це передбачені санкції", - наголосив Ткаченко.

Так, він зруйнував перший міф, що нібито Нацрада зможе без суду й слідства закривати всі незалежні й решту каналів, які тільки захочуть.

"Отримувати ліцензію доведеться лише теле- та радіоканалам, і позбавити їх ліцензії просто так буде неможливо", - зазначив нардеп.

Якщо ж порушується закон, спочатку Нацрада видає припис, наприклад, за недотримання авторського права чи фейки.

Якщо вдруге - штрафують, якщо втретє, то штрафують одразу без припису.

Втім, якщо за півроку порушень більше немає, про приписи забувають, але якщо ні - справа йде до суду.

Нардеп пояснив, на кого розповсюджується закон: ТБ і радіо, постачальники телерадіосигналу, провайдери послуг, цифрові сервіси на замовлення друковані та онлайн-медіа та соцмережі.

Також голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики зруйнував міф про те, що, за законом, ЗМІ, медіа, стає навіть блогер, у якого є достатня кількість підписників.

"Реєструватися мають лише ті ЗМІ, які надають платні послуги - підписка або передплата", - заявив депутат.

Крім того, нардеп розповів, що, за законом, за два роки онлайн-видання мають навчитися відкривати сайти українською мовою, а газети у 2022 році будуть випускати примірники українською не менше, ніж іноземною.

Телевізор за 4 роки на 90% заговорить українською.

"І важливе: закон про медіа відповідає європейській директиві, де свобода слова - один з головних принципів", - підсумував Ткаченко.

Як повідомляв УНІАН, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала у парламенті проект закону про медіа (№2693).

Серед ініціаторів проекту закону – народний депутат від фракції «Слуга народу», голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Законопроект покликаний врегулювати відносини, пов'язані з розповсюдженням масової інформації, та визначає правові основи діяльності в Україні суб'єктів у сфері медіа, а також основи державного управління, регулювання і нагляду (контролю) у цій сфері.

17 січня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти в першому читанні цей проект закону.

Під час засідання комітету був представлений і альтернативний законопроект про медіа в Україні (№2693-1).

У результаті обговорення члени комітету проголосували за рішення рекомендувати ВР прийняти в першому читанні основний законопроект – №2693.