В Україні побільшало громадян, які готові терпіти матеріальні труднощі для успіху реформ - опитування
В Україні побільшало громадян, які готові терпіти матеріальні труднощі для успіху реформ - опитування

В Україні побільшало громадян, які готові терпіти матеріальні труднощі для успіху реформ - опитування

13:03, 29 січня 2020.

Головним рушієм реформ більшість українців вважає президента, водночас значно менше людей визнають рушіями реформ країни Заходу, МВФ та Світовий банк.

В Україні стало більше українців, які готові терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року.

Зокрема, за готовність терпіти матеріальні труднощі для успіху реформ висловилися 49% респондентів, тоді як наприкінці 2018 року - 32%.

За даними опитування, лише 14% готові терпіти стільки, скільки буде потрібно (у 2018 році - 9%), 35% готові потерпіти, але не більше року (у 2018 році - 24%).

Водночас не готові терпіти труднощі, бо не вірять у реформи, 25% українців (30% у 2018 році), а 21% не готові терпіти, бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне (у 2018 році таких респондентів було більше – 32%).

Головним рушієм реформ громадяни однозначно вважають президента (60%).

Також основними рушіями реформ українці вважають уряд (37%), парламентську фракцію партії «Слуга народу» (30%), населення (27%), громадські організації, волонтерів (24%).

На думку громадян, найбільший опір реформам чинять олігархи (51%) та бюрократія, чиновники (43%).

За даними соціологів, порівняно з минулим роком в уявленнях українців щодо рушіїв реформ відбулися істотні зміни: різко зросли сподівання на президента (з 24% до 60%) та на більшість у Верховній Раді (з 10% до 30%), натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 25% до 12%) та МВФ і Світового банку (з 24% до 12%).

Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у президента (+52%), населення (+23%), громадських організацій і волонтерів (+21%), уряду (+20%), більшості у Верховній Раді (+18%).

Найгірший баланс у визначенні «рушії-гальма» зафіксовано у олігархів (–48%) та чиновників (–42%).

Опитування проводилося в усіх регіонах України крім окупованого Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснено в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Источник материала
Поделиться сюжетом