"Хотіли показати, що Харків – це Україна": як вшановували пам'ять загиблих учасників Ходи гідності
"Хотіли показати, що Харків – це Україна": як вшановували пам'ять загиблих учасників Ходи гідності

"Хотіли показати, що Харків – це Україна": як вшановували пам'ять загиблих учасників Ходи гідності

Запалити свічку та покласти квіти.

До пам'ятного знака на честь загиблих у теракті біля Палацу спорту Сергій Кривий приходить щороку.

22 січня 2015-го він ішов у колоні поряд із загиблим Данею Дідиком.

Тоді від смерті чоловіка врятувала випадковість.

"Мене один чоловік відволік, ми телефонами обмінялись.

Данька пышов метрів 20 уперед.

І був вибух.

Ми стояли, переписували телефони і таке, ми почали навіть, думки не виникло, що це міна.

Я бачив одного загиблого – Ігор Толмачов, він був в червоній куртці, дуже прикметна куртка, я побачив, що він лежить, обличчя прикрите.

Тоді я зрозумів, що жертви є", – згадує учасник ходи Сергій Кривий.

Вибух пролунав під час мирної ходи.

Здетонувала закладена вночі протипіхотна міна.

Загинуло троє активістів Євромайдану та один правоохоронець.

Ще дев'ятеро були поранені.

Нині ті, хто заклав і привів у дію боєприпаси перебувають на волі.

Враховуючи виняткові обставини при ухваленні вироку у даній справі і специфіку виконання даного вироку суд приходить до можливості заміни обвинуваченим з тримання під варту на особисте зобов'язання.

Після чотирьох років судового розгляду Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова засудили до довічного позбавлення волі, але відразу обміняли на полонених, утримуваних проросійськими бойовиками.

На рішення влади не вплинули ані протести активістів, а ні звернення рідних загиблих.

Тут, на місці вибуху, батько загиблого Дані - Андрій Дідик каже – йому дуже боляче від такої несправедливості.

Поряд із місцем теракту щороку збираються учасники тієї ходи та небайдужі харків'яни.

Аби пам'ятали про теракт та його жертв, цього року створили артпроект "Так працює пам'ять".

Нині до нього доєдналися 28 музикантів та гуртів.

Свої пісні присвятили Дані Дідику, якому на момент загибелі було п'ятнадцять років.

"В першу річницю майдану вони вийшли показати, що Харків – це Україна.

В 14-му році бачили, як виводили тут з ХОДА і ставили на коліна патріотів і вийти через рік і показати, що ні – ми Україна, мине якась там харківська антинародна республіка а ми люди, ми українці, вийти і отримати вибух – про це треба пам’ятати", – каже автор проекту "Так працює пам'ять" Руслан Горовий.

Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Харків, "5 канал".

Источник материала
Поделиться сюжетом