Диверсанти в мантіях. Росія через суди намагається паралізувати роботу українських оборонних підприємств
Диверсанти в мантіях. Росія через суди намагається паралізувати роботу українських оборонних підприємств

Диверсанти в мантіях. Росія через суди намагається паралізувати роботу українських оборонних підприємств

Рішенням українського суду може бути призупинена робота українського оборонного заводу "Артем" за позовом російської компанії.

Якщо суд зупинить одне - зупиняться й інші.

І в результаті фронт отримає удар з власного тилу, кажуть у державному концерні "Укроборонпром".

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Ця історія почалася ще вісім років тому.

Тут, серед потужностей стратегічного українського заводу "Артем".

Але тепер вийшла далеко за межі одного оборонного підприємства.

"Просто уявіть собі! Для того, щоб фізично зупинити завод "Артем", не потрібно вводити війська, бомбордувати… Бо можна спокійно найняти двох адвокатів і за півроку зупинити завод",- говорить заступник генерального директора "Укроборонпрому" Мустафа Найєм.

Але наслідки для країни в стані війни навіть уявляти не потрібно.

" Достатньо, щоб зірвати всі контракти, які ми зараз виконуємо.

У всіх на слуху зараз тема "Нептун", "Вільха-М", "Вільха-Р"… Ми працюємо в боєприпасній програмі.

Як мінімум ці контракти будуть призупинені.

Як мінімум!", - наголосила голова правління державної акціонерної холдингової компанії "Артем" Марина Грищенко.

Тобто кілька адвокатів, найнятих Москвою, здатні обеззброїти українську армію?! Хіба може їм дозволити це зробити наш суд?! Відповідь може здивувати.

А якщо це спрацює – наслідки будуть такі:.

"Наш український суд зупиняє цей завод за позовом російської компанії, яка виготовляє зброю в Російській Федерації", - каже Мустафа Найєм.

Нас атакували нашими ж судами.

Росія де-факто проводить блискучу юридичну спецоперацію.

Іншої оцінки їхньої стратегії дати складно, кажуть експерти.

І ця стратегія виявилася в рази ефективніша, ніж реальне бойове зіткнення - бо б'є не по окремій частині фронту, а одразу по всій армії.

"Позови тих компаній з Російської Федерації, які сьогодні навалами йдуть на Україну, – це, скажімо так, один з елементів їхньої боротьби з нами як з державою", - переконаний секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.

Від липня 2012 року до грудня 2014-го український оборонний завод "Артем" уклав чотири контракти із російською компанією "Авіа-ФЕД-Сервіс".

"Компанія "Артем" співпрацювала з російською компанією до 2014 року дуже плідно.

І не тільки з однією", - говорить Марина Грищенко.

Від росіян завод отримав близько 2,5 мільйона доларів авансу.

Навзамін "Артем" мав виготовити та поставити товари військового призначення - важливі деталі для винищувачів та бойових гелікоптерів.

Без усіх цих нібито непримітних запчастин російським літакам вилітати на бойові завдання фактично неможливо, бо військова авіація практично дуже уражена.

Але на ділі відкриті для ураження виявилися ми самі.

"Якщо ми поставляємо в Російську Федерацію конкретні товари за цими контрактами, Російська Федерація, використовуючи їх, може, зокрема, виробляти зброю або товари військового призначення, які будуть використовуватися у війні з нами", - каже Мустафа Найєм.

Це стало зрозуміло одразу після окупації Криму та початку війни на Донбасі.

Тож Україна указами президента, рішеннями РНБО та, врешті, законом "Про санкції" офіційно заборонила продовжувати будь-який бізнес з ворожими військовими підприємствами.

Саме такою, офіційно внесеною до санкційного списку, є та сама російська компанія "Авіа-ФЕД-Сервіс", якій завод "Артем" мав би поставити запчастини для бойових літаків.

"Ми не можемо передавати їм жодної копійки грошей.

Ми не можемо постачати їм будь-які товари.

Ми не можемо підписувати з ними контракти або виконувати свої зобов’язання.

І ми, по факту, якщо зробимо хоч щось з цього переліку, порушуємо власне українське законодавство", - пояснює Мустафа Найєм.

Добре знають це і в Росії.

Країна, яка ігнорує міжнародне законодавство, вирішила його використати для себе.

Як зброю.

Потужнішу за будь-які снаряди.

Схема - навдивовижу проста і дієва.

"Компанія подала до міжнародного комерційного арбітражу на нас вимогу щодо повернення перерахованих коштів", - говорить голова правління "Артема" Марина Грищенко.

"Міжнародний комерційний арбітраж - це не державний суд.

Але вони діють на засадах, передбачених законами та договорами.

І Росія, і Україна є частиною міжнародної конвенції.

Це – досить потужний засіб для вирішення порушених прав в економічних відносинах", - пояснює експертка з міжнарожного права Юлія Курило.

Як це працює? Російська компанія, знаючи, що є у санкційному списку, через російський арбітраж все ж вимагає в українського заводу повернути собі гроші за авіаційні деталі.

Російський арбітраж, звісно, підтримує російську компанію.

Але щоб це рішення було виконане в Україні вже український суд має вирішити, платити зараз гроші окупанту чи ні.

Є війна з Росією особливою ситуацією.

Чи тисячі загиблих загиблих - то дрібниця, в порівняні з комерційним правом?.

І тут, здавалося б, все очевидно.

Росія - країна-агресорка.

Україна де-факто з нею у війні.

Російська компанія, яка позивається - під санкціями.

Тож, і рішення вже українського суду буде зрозумілим від самого початку - українські служителі Феміди цілком законно заступляться за український же оборонний завод.

"Але, в результаті, українські суди під час повторного розгляду зайняли позицію російської компанії і рішення було повернути кошти", - каже Марина Грищенко.

"Якщо перекласти мовою простішою, що каже суд: слухайте, ну… війна – це ж тимчасове.

Це ж зараз.

Публічний порядок наших стосунків – це загальні норми.

Але ж в нас триває війна! Ми, якщо поставимо ці товари, з того боку нам влетить снаряд, який може бути виготовлений, зокрема, українськими компаніями.

Це як взагалі? Нормально?", - каже Мустафа Найєм.

Позиція уже в українського адвоката, що представляє російську компанію в суді, - що якраз нормально.

І низка українських суддів позицію Москви підтримали.

Нічого особистого - просто бізнес.

"Українське підприємство отримало аванс на постачання продукції.

Однак цю продукцію не поставило.

Отриманий аванс потрібно повернути.

Все, крапка!", - каже представник російської компанії "Авіа-ФЕД-Сервіс" Василь Білоус.

Біда в тому, що далеко не крапка.

Росіяни сподіваються якраз на наступний етап юридичного бліцкригу.

Питання не в тому, що український оборонний завод не має 2,5 мільйона доларів, аби повернути їх Росії.

Штука в тому, що юридично виконати це неможливо.

Бо це прямо забороняє закон "Про санкції".

"Жодних якихось дій з підприємствами, які перебувають під санкціями, на території України здійснюватися не може.

Крапка!", - наголошує секретар РНБО.

А далі – найнебезпечніше.

"Що робить російська компанія? Вона іде далі в суд, арештовує рахунки…", - говорить Мустафа Найєм.

Арештовані рахунки означають зупинку будь-якого заводу.

Він не може купувати сировину, платити робітникам і за виробничими рахунками теж.

Та й це не вся правда - він зупиняє інші заводи.

Бо це як витягти деталь з двигуна, в якому все пов'язано.

"Виробництво повністю буде зупинене.

І не лише наше підприємство – бо ми співпрацюємо з іншими підприємствами військово-промислового комплексу.

І задіяні не лише дві тисячі людей, а понад 10 тисяч людей.

І зупинка буде не лише в нас, а й в інших підприємствах", - наголошує голова правління державної акціонерної холдингової компанії "Артем" Марина Грищенко.

Наслідки важко й уявити.

То чи справді міжнародне законодавство не передбачило для таких ситуацій виключення.

Україна не перша країна, яка стикається з агресією.

І такі особливі виключення є.

Вони звучать так: "…суперечить публічному порядку…".

"Однозначно ці рішення не мають приводитися до виконання на території України.

Мені так видається, що це рішення суперечить і здоровому глузду, і законодавству України і, в принципі, перевертає ситуацію з ніг на голову.

Дивно, що це зробила наша вища судова інстанція", - каже голова Третейської палати України, експерт з міжнародного права Тарас Шепель.

"У кожного судді є прізвище, ім’я побатькові.

Якщо ми побачимо, що той чи інший суддя в інтересах країни-агресора ухвалює рішення, яке буде не на користь нашої обороноздатності, тоді цей суддя має відповідати згідно з нашим законом", - наголошує Данілов.

Таку жорстку позицію секретаря РНБО наче підслухали самі люди в мантіях напередодні чергового суду по заводу "Артем".

І вже минулого тижня сталося неймовірне.

Верховний суд, наперекір своїм попереднім рішенням, чомусь передумав підтримувати російську компанію.

Утім радіти рано.

Бо це ще не кінець російської атаки.

"Ми бачимо, що це – системна історія.

І вона стосується не лише одного заводу "Артем".

Щоб ви розуміли, загальний обсяг контрактів, які укладені, наприклад, в "Укроборонпромі" з російськими компаніями на цей момент складає близько 600 мільйонів гривень.

Це – не просто маленькі заводи.

Це "Зорямашпроект", "Івченкопрогрес", харківський державний авіабудівний завод, підприємство "Новатор", "Фотоприлад", "Красилівський агрегатний завод".

До речі, цей завод зараз судиться із заводом "Міг" Російської Федерації і в них вже ситуація дуже схожа з "Артемом".

Тобто це може стати загальною практикою російських підприємств", - говорить Мустафа Найєм.

Російські оборонні компанії у такий спосіб полюють не за своїми грішми.

Точніше, не стільки за ними.

Військові експерти підозрюють, що тут продуманий Росією план підриву українського оборонного виробництва через суди.

Бо при кожній програній справі українські заводи, що виготовляють снаряди чи оснащують танки, можуть бути абсолютно паралізованими, щонайменше, на чотири місяці.

Під час війни це означає, що на нас напали з тилу люди, одіті в судовий камуфляж.

Андрій Орляк.

Источник материала
Поделиться сюжетом