На Одещині фермер переробляє відходи рослин на біопаливо

Про це пише bessarabiaua.

Біопаливо виробляють з відходів сільгоспкультур, які залишаються після збору насіння.

«Ми виробляємо насіння вже багато років і довгий час відходи у вигляді гички або віддавали на корм вівцям, або спалювали.

Я три роки думав про те, яке ще застосування можна знайти цьому, здавалося б, непотрібного матеріалу.

І ось, нарешті, знайшов підходящий гранулятор в Жмеринці.

Вартість його оптимальна, 130 тис.

І, до того ж, до нього можна легко придбати запчастини», — розповідає фермер.

За словами підприємця, він удосконалив гранулятор, приставивши до нього похилий транспортер, який необхідний для того, щоб запечені пелети встигали охолоджуватися до моменту потрапляння в тару.

«Питома теплота згоряння у рослинних пелет менше, ніж у деревних.

Але це не має принципового значення, оскільки собівартість агрогранул низька, а сировина дістається практично задарма», — додає Михайло Цонков.

Можливості гранулятора дозволяють підприємству виробляти по 2,5−3 т пелет на добу.

За минулий опалювальний сезон тут виготовили майже 70 т біопалива.

«Значна частина біопалива йде на продаж жителям найближчих сіл.

Тонна агропелет коштує 1 500 грн.

На опалення великого будинку, гаража та майстерні загальною площею в 200 м2щомісячно йде близько 700 кг гранул.

При цьому в житлових приміщеннях температура тримається на рівні 27−28°С.

Залишки горіння, багаті калієм, використовуються в якості добрива», — додає керівник кооперативу.

Підприємець відмічає, що ще однією важливою перевагою дбайливого використання залишків сільгоспрослин є те, що люди в опалювальний сезон стали менше вирубувати дерев у лісосмугах.

«Вони звикли купувати біопаливо в невеликих обсягах, по кілька мішків, в міру необхідності», — зауважує Цонков.

Зазначимо, що за допомогою гранулятора виробляють кормові пелети для нутрій і кроликів.

«До складу гранул входять люцерна, стебла і зерно кукурудзи, ячменю і пшениці», — підкреслив фермер.