Зрубати й спалити: хто "кришує" незаконну вирубку лісу в Україні та скільки на цьому заробляють – сюжет

Поговоримо про те, що ми, як правило, не помічаємо.

Згадайте, їдете по дорозі десь в області.

Праворуч-ліворуч ліси.

Чисте повітря, кисень, зелень.

Але якщо заїхати глибше в ліс, то картина геть інша.

Всередині лісу – не просто галявини з пеньків, а цілі просіки, які пішли під сокиру браконьєрів.

Що зараз у ціні або що рубають? Дуб і граб.

І заробіток до речі непоганий.

За куб дуба – 10 тисяч гривень приблизно.

А якщо порахувати розміри вирубування, то вони вразять не лише мільйонними прибутками, а й масштабами.

За останні десять років в Україні знищена площа лісу, яка за розмірами дорівнює Чернівецькій області.

І супутникові знімки показують, що більше рубають не в Карпатах, а у Житомирській, Рівненській і Волинській Областях.

А нашого Мирослава Солонара покликали на Хмельниччину.

Те, що він там побачив – вразить і вас.

Кому вигідне масове рубання дерев?.

"Палять, десь кудись вивозять мішки.

А куди ми не знаємо.

В нашому лісі ми не знаємо, що робиться", – говорять місцеві жіночки.

"Це так, якби добрий господар, коли дозріла пшениця на полі, він її не зібрав, що про нього скажуть", – каже Сергій Зборовський, перший заступник голови Городоцької райдержадміністрації.

Скільки на цьому заробляють?.

"Особливо тим, що тут росте дуб.

Порядка, 10 тисяч за кубометр", – каже фахівець лісового та мисливського господарства.

Та як це впливає на українську екологію?.

"Коли вирубаються ліси, ми потім отримуємо і паводки, які спричиняють ще мільйонні і мільярдні збитки.

Це як в нас є вже "Українська Сахара" – велика пустеля і вона також розширюється", – каже фахівець Держекоінспекції.

Замість зелених лісів – мертва рівнина.

І такими наслідками не просто так лякають екологи.

Ось це результат незаконного вирубування лісу на Хмельниччині.

Деревину звідси вивозять закордон.

Бо там виявляється на неї шалений попит.

А ось нові саджанці тут не з'являються.

Село Лісоводи на Хмельниччині.

Крім родючих ґрунтів та розвиненого сільського господарства, довкола багато лісу, який часто йде під браконьєрську пилу.

В селі зустрічаємо обурених людей.

"Я навіть відеокамеру мав, та й пофотографував, що то, а толку з того.

Всі дуби, які були найкращі, їх нарізали – і на Туреччину, все за долари", – говорить один із місцевих мешканців.

Лісовози тут бачать частіше, аніж маршрутки.

Фільмуємо, як через село проїжджає трактор із переповненим причепом деревини.

Один з активістів його намагається зупинити і мало не потрапляє під колеса.

Чорні лісоруби "прикриваються" папірцями і кажуть, що везуть ясен.

"Написано в документах, що то ясен, хоча насправді ви ж бачили, що то граб", – кажуть місцеві.

Селяни знають: граб на ринку дорожчий.

Його рубають і спалюють на вугілля, яке йде на експорт.

Сільський голова Лісоводів розповів нам, що тамтешній лісгосп, якому дорікають селяни, часто перевіряли правоохоронці та екологічні інспектори.

Запитань не було.

Ігор Дзера, сільський голова лісоводів, говорить: "Може, я скажу, як посадова особа місцевого самоврядування десь дотична до держави, може, і неправильно.

Але я кажу, так, як я кажу: в нашій державі можливо все".

Далі вирушаємо у лісові хащі, щоб подивитись на результати роботи лісорубів.

Марія Іванівна, попри поважний вік – разом із нами.

Мешканка лісоводів пані Марія каже: "Борюсь з мафією за дітей.

За майбутнє дітей.

Щоб діти мали, мали все".

На ґрунтовій дорозі неозброєним оком видно шлях, який проклали, коли тягли деревину.

Через півгодини, ми дійшли до місця, де на переконання місцевих, незаконно рубають і спалюють ліс на вугілля.

І тут ми розгледіли дещо дивне.

Мешканець лісоводів Вадим каже: "Ми бачимо на дереві похоронний вінок.

Я як людина, яка займається ритуальною службою, скажу, що це не є від доброго, або тут поробляють якусь нечисть.

Чи як це сказати, це не є нормально".

Охоронець все ж пропустив нас на територію, де "народжується" вугілля.

Ось у таких бочках.

Мешканці Лісоводів у незаконному вирубуванні звинувачують комунальне підприємство "Горліс", яким опікується Городоцька районна рада.

Кажуть, підприємство "підчищає" лише ділове дерево, тобто дуб та граб, що на ринку – найдорожчі.

Розцінки такі: дуб – понад 10 тисяч гривень за кубометр, граб – значно дешевше, бо ж іде або на дрова, або на вугілля.

Коштує 1000 гривень за куб.

А от деревне вугілля – близько трьохсот євро за тонну.

І звісно, що краща деревина – то ціна ще вища.

На ділянці, куди ми потрапили, нарахували більше десятка пеньків.

Від багатолітніх дубів, що тут височіли, залишились хіба що самі кущики.

Усе видають за санітарне вирубування.

Хоча трухляві дерева як-от ці, залишилися.

Тамтешня влада отримала численну кількість звернень про скандальне підприємство "Горліс" та роботу чорних лісорубів.

Але реагувати поки що не поспішає.

Ольга Зелінська, голова Городоцької районної ради, каже: "Треба розібратися.

Людина працює і заробляє кошти для того, щоб сплачувати податки у тримувати всю сферу, яка залишилась в районі.

Ще раз кажу, є там всі документи".

Директор комунального підприємства показує нам лісорубний квиток.

Мовляв, усі дозволи є, робота "чиста".

І з його слів, після масового вирубування, обов'язково саджають нові дерева.

Директор комунального лісомисливського господарства "Горліс" Валерій Короташ говорить: "Все розписано, чим затверджено, наказом.

Ми вирізаємо в рік біля двадцяти гектарів.

І на наступний рік ми обов'язково засаджуємо, теж згідно з планом і схемами посадки".

За документами все сходиться, але дерев на Хмельниччині щороку меншає.

Що глибше в ліс, то рубка стає масовішою.

Ось це місце на околицях села Лісоводи просто шокує.

Мешканець лісоводів Володимир говорить: "Ні тварин, нічого тут немає.

Якщо раніше мисливці ходили сюди на полювання.

тут були і зайці.

Зараз вже цього немає, тому що по суті він немає де ховатися".

Не можуть нічого вдіяти і на обласному рівні, адже комунальні установи поза їхньою компетенцією.

У Хмельницькому управлінні лісового та мисливського господарства контролюють лише державні лісгоспи та виписують лісорубні квитки.

Поскаржилися нам, що браконьєрів на Хмельниччині вистачає.

Віктор Самсонов, керівник пресслужби Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, говорить: "Зафіксовано 275 кубометрів незаконної рубки за 2019 рік.

Це невеликий в порівнянні з Україною, цей відсоток набагато більший".

І справді, на порталі Всесвітня лісова варта, що досліджує зникнення лісів в усьому світі, проаналізували Україну і те, до чого призвело тут масове вирубування впродовж 2011-2018 років.

За їхніми даними, лідерами антирейтингу є Житомирська область, де за сім років зрубали 1100 квадратних кілометрів лісу.

Далі – Рівненщина - 763.

Замикає трійку Київська область, де зникло 522 квадратних кілометри.

А в Карпатах, як не дивно, цей показник значно менший.

Запитання є майже до всіх лісгоспів країни, переконують у Державній екологічній інспекції.

Щороку від незаконного вирубування Україна зазнає мільйонних збитків.

Торік було зафіксовано понад 300 випадків рубання.

Розмір шкоди – більше 100 мільйонів гривень.

Лісгоспи радше заплатять мізерний штраф, аніж впустять державних інспекторів із перевіркою.

"Наприклад, якщо штраф за недопуск буде не 750 гривень, а півтори мільйони гривень, я думаю, що кожен керівник лісгоспів, а це все ж таки підприємства державні, вони двічі подумають, що зробити краще", – каже Денис Каплунов, перший заступник голови державної екологічної інспекції України.

Тому на ділі вони як "маленькі князівства", які за підтримки місцевої влади мають свої правила гри.

І навіть камери відеоспостереження, які почали розставляти в хащах, не вирішують ситуації.

Зараз таких пристроїв надто мало.

Бо дорого.

Владислав Горбачов, начальник відділу з охорони та захисту лісу Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, каже: "Знімала автомобіль, який може заїхати в дане насадження і грузити деревину".

Масове вирубування спричиняє в усій державі – екологічні катастрофи.

Одній частині України дошкуляють повені, іншій – мертві пустелі, які щораз розширюються.

"Допоможіть нам, в нас в криницях води немає.

Адже ліси притягували воду", – просить мешканка лісоводів Марія.

Тільки зміна системи і підвищення штрафів знищить незаконне вирубування, кажуть екологи.

Адже зі штрафами 510 гривень українські ліси і далі зникатимуть.

А пані Марія чекатиме води в колодязі.

Із Хмельниччини Мирослав Солонар та Анна Несевра, "Час.

Підсумки тижня".