Київ готується до коронавірусу. Інтерв’ю із завідувачкою інфекційного відділення Олександрівської лікарні

У столиці України є шість лікарень, які готові приймати людей у разі виявлень захворювань на коронавірус.

Усі ці заклади мають спеціальне обладнання та фахівців.

Про це під час брифінгу 27 лютого повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.

Першою у цьому переліку йде Олександрівська клінічна лікарня.

Вона розташована майже у самому центрі Києва і завжди була візитівкою столичної медицини.

Зокрема під час Євро-2012 цей медзаклад обслуговував іноземних вболівальників.

Станом на 27 лютого, у світі підтверджено майже 82 тисячі заражень на цю інфекцію, більше 2,7 тисяч хворих померли.

Майже 33 тисячі тих, хто захворів, одужали.

На початку лютого «Главком» першим повідомив тривожну новину про те, що в Україні з’явилися перші підозрювані на коронавірус, які прибули з Китаю.

Мова йшла про китайських студентів, які приїхали до Києва продовжити навчання.

Їх доправили якраз до Олександрівської лікарні, і тоді підозри не підтвердилася.

Наразі в Україні поки офіційно не зафіксовано жодного випадку захворювання.

У громадян, які прибувають до України з небезпечних регіонів, наприклад, Італії, в аеропортах і на кордоні перевіряють температуру.

Тим часом лікарні отримують від МОЗ інструкції для боротьби з коронавірусом і його модифікацій.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла завідувачка першим інфекційним відділенням Олександрівської клінічної лікарні Києва Тетяна Гайнутдінова.

Пані Тетяно, чим відрізняються симптоми грипу, ГРВІ від симптомів коронавірусу? Чи може ці захворювання розрізнити не фахівець?.

На жаль, відмінностей, які могли би нам допомогти чітко сказати, що у цього пацієнта є інфікування саме коронавірусом, а не будь-якої гострої респіраторної інфекції, немає.

Скарги пацієнтів на грип різних форм складності, на аденовірусну інфекцію (родина ДНК-вмісних вірусів, які спричинюють гострі респіраторні захворювання), на РС-інфекцію (респіраторно-синцитіальна інфекція – гостра інфекційна хвороба з групи ГРВІ), можливо, на парагрип (гостру респіраторна інфекції з групи ГРВІ) будуть дуже схожими зі скаргами на коронавірус.

Це підвищення температури тіла, інтоксикаційний синдром, тобто ломота в тілі, кашель, закладеність носа, першіння у горлі.

Всі ці інфекції називаються респіраторними тому, що вражають верхні і нижні дихальні шляхи.

Трохи від ГРВІ відрізняється грип, він більш гостро протікає.

У нього гострий початок, раптове підвищення температури, ломота, трохи «запізнюється» кашель, який з’являється на другий день.

Коронавірус може бути в легкій формі.

65% його так і протікає – в легкій формі.

Це легка температурна інфекція – від 37 до 38 градусів, яка супроводжується невеликим кашлем, невеликою закладеністю носа, без нежитю.

Дуже часто пацієнти лікаря не викликають з такими симптомами, особливо ті, хто не працює, люди з такими симптомами навіть не звертаються в поліклініку.

Лікуються самі домашніми засобами.

Коронавірус COVID-19 також може проходити в легкій формі?.

Коронавіруси ми знаємо давно, стикалися з ними і раніше.

Ми стикалися раніше з MERS-CoV і SARS-CoV, це ті ж коронавіруси.

Просто будь-яке захворювання може протікати складно, викликаючи пневмонію і мати летальний підсумок, а може проходити в легкій формі.

Свого часу від чуми також не всі помирали, хтось виживав, оскільки була не важка форма.

Отже, виходить, що попри офіційні дані, точна кількість хворих на коронавірус насправді невідома?.

Саме так.

Точну кількість не знають.

Нещодавно ВООЗ надав Україні тести для виявлення коронавірусу.

Потім з’явилася інформація і про тести українського виробництва, які також використовуватимуть для досліджень.

Вже тестували ці системи?.

Дійсно, українські виробники також виготовляють тести.

Я не виробник тестів, просто знаю, що вони є.

Будемо намагатися з ними працювати, просто їх ще не бачили.

На 100% не можу сказати, чи пройшли вони сертифікацію, у мене наразі такої інформації немає.

Тетяна Гайнутдінова.

«65% інфікованих на коронавірус мають легку форму захворювання».

Чи є у вашій лікарні тести, які Україні надала ВООЗ?.

Вони не обов’язково мають бути в лікарні.

Вони повинні бути в лабораторному центрі.

Таку діагностику, адже маємо справу з біологічним матеріалом, слід проводити в лабораторних умовах.

Такі тести закуплені і знаходяться у Центрі громадського здоров’я у великій лабораторії, яка працює з патогенами різних груп.

Вони тестуватимуть хвороби з підозрами на коронавірус.

Чи проходили ваші лікарі спеціальний інструктаж щодо коронавірусу.

У чому він полягав?.

Ми живемо у готовності до цього, працюємо 24/7.

Знаєте, інфекціоністи всі готові.

Не буває не готового до роботи інфекціоніста.

Він би не отримав спеціалізацію.

У нас є уся правова база, від первинного наказу (з МОЗ) щодо роботи з коронавірусом до його модифікацій, до зовсім свіжого наказу 525, який вийшов 27 лютого.

Там все чітко розписано, і алгоритм дій, і поведінка лікаря.

Тобто це документ, який регламентує усю тактику ведення пацієнта, допомоги хворому, як це відбувається.

Якщо завтра гіпотетично у вас з’являється підозрюваний на коронавірус: який алгоритм дій?.

Тести є у лабораторному центрі.

Впродовж чотирьох годин доставляємо до лабораторії аналіз пацієнта.

Це не проблема.

Якщо тест буде позитивним, діємо за інструкцією.

Це якщо мова про Київ.

Інші регіони повинні самі про себе подбати через обласні департаменти охорони здоров’я, закупити тести.

Що є визначальним чинником для того, що хворого слід перевірити саме на коронавірус, адже симптоматика з іншими захворюваннями дуже схожа?.

Алгоритм достатньо простий і для первинної ланки, поліклінік.

Якщо у них, звичайно, є всі необхідні для цього тести.

Якщо до нас звертається пацієнт, то перше, що ми робимо, збираємо епідеміологічний аналіз: тобто інформацію, з якого регіону світу приїхала людина, з якої країни, як давно, з спілкувалася? Можливо, людина була у тому шпиталі, де лежать пацієнти з коронавірусом.

Наприклад, ми знаємо, що одна українка вже лежить в Італії.

Маємо знати, чи наш пацієнт з нею спілкувався, можливо, вони рідні люди, чи знайомі.

Все це дуже важливо.

Окрім того, в якому стані людина перебуває? Є критерії, які визначають, чи важкий це гострий респіраторний синдром.

Мається на увазі висота температури, наявність віддишки, відчуття нестачі кисню і наявність так званої синюшності губ, рук.

На це все звертається увага.

Важливо, яка частота дихальних рухів, сатурація, тобто насиченість киснем легенів, температура тіла, тиск тощо.

Якщо все це підходить як підозра на коронавірус, тоді такого пацієнта госпіталізують.

Вдома його ніхто не залишить.

Якщо це пацієнт, який перебував у регіонах, в яких ще не було підтверджень на випадки інфікування коронавірусом, у якого температура 37.2-37.3 градуси і в нього рясний нежить, то він не підходить навіть до категорії підозрюваних на зараження коронавірусом.

За таким пацієнтом можуть спостерігати вдома, він лікуватиметься амбулаторно до одужання.

Але з виконанням чітких умов домашнього лікування: вулицями не ходити, додому повертатися у масці, якщо до того був на прийомі в поліклініці.

Пацієнт підписує документ, в якому ідеться про те, що він ознайомлений з умовами амбулаторного лікування і йде лікуватися додому.

Як повідомив новопризначений головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко, нині у кожній області є перелік лікарень, готових приймати хворих на коронавірус.

Під час брифінгу 27 лютого головний санітарний лікар Віктор Ляшко визнав, що нині в Україні не до кінця відпрацьовані юридичні аспекти самоізоляції.

То які тоді є чіткі критерії сьогодні, коли лікар може перекласти відповідальність на пацієнта за своє здоров’я?.

Звичайно, є для цього критерії.

Лікар, який лікує пацієнта, стежить за його станом.

За кордоном це робиться простіше, за допомогою Skype, наприклад.

Лікар навіть по розмові пацієнта може оцінити його стан.

Йому не обов’язково підходити, слухати серце і легені.

На Заході лікар не ходить кожен день до пацієнта.

Якщо лікар побачить загрозливі симптоми, тоді будуть застосована госпіталізація такого пацієнта.

Олександрівська лікарня потрапила в перелік тих закладів, які готові до прийому хворих на коронавірус.

Які критерії є визначальними?.

Вибір тієї, чи іншої лікарні, напевно, і від колективу залежить.

Хтось більше підготовкою лікарів займається, хтось менше.

Ми, наприклад, щорічно проводимо заняття, аби персонал не забував, адже будь-які знання, які не використовуються, швидко забуваються.

Загалом в Києві є три інфекційні лікарні.

Є різні спеціалізації у лікарів.

Є інфектологія, лікарі-інфекціоністи, які свідомо йдуть працювати з інфекційними захворюваннями, що потенційно можуть бути небезпечними, чи навіть фатальними як для життя пацієнта, так і для лікаря.

Ви, мабуть, знаєте про випадки інфікування медперсоналу, зокрема під час спалаху вірусу Еболи.

Медперсонал також помирав, це не секрет (мова про епідемію Еболи у Західній Африці у 2014-2016 роках, в результаті якої померли більше 10 тисяч людей – «Главком»).

Лікар повинен чітко розуміти, як він захищається.

Якщо лікар правильно захищений, він не повинен інфікуватися.

Ми це знаємо, ми це пам’ятаємо.

Наскільки я знаю, був інструктаж лікарів при поліклініках, на першій ланці системи надання медичної допомоги, до якої звертаються люди.

Ці інструкції прості: насамперед одягнути маску на катарального пацієнта (пацієнтом з нежиттю і кашлем), який прийшов на прийом, щоб він не розповсюджував вірус.

Головне пам’ятати, що вірус живе в людині, він не відкладається на стінах, не перестрибує потім на нас, у повітрі живе дуже нетривалий час.

Він боїться кварцу, дезінфекційних засобів, нагрівання.

І лікар, і пацієнт в поліклініці одягають звичайні маски, які продаються в аптеках.

Для порівняння, у нас в лікарні в інфекційному відділенні маски іншого рівня захисту, з клапаном.

Щодо поліклінік, то у них такі маски необов’язкові.

Отже, лікар оглядає пацієнта і потім вирішує, чи залишити його вдома, чи слід відправити в лікарню.

ВООЗ рекомендує спеціальні маски, комбінезони, окуляри, рукавички для медпрацівників.

Чи все з рекомендованого у вас є в наявності, чого бракує?.

ВООЗ рекомендує абсолютно прийнятні методи захисту.

Коли пацієнт кашляє, розбризкуються краплинки, це негігієнічно, з погляду епідеміології небезпечно.

Тому потрібні окуляри.

Щодо масок, то мова про респіратор FFP-3, є 3М.

Ще є халат з довгими рукавами одноразовий.

Важливо одягнути рукавички на випадок, аби не витирати потім щось рукою.

От і весь захист, який пропонує ВООЗ.

Він правильний, усе це у нас є на озброєнні.

Тетяна Гайнутдінова.

«Курйоз – китайські студенти повернулися до Києва.

Але їхні друзі, також китайці, не пустили їх до гуртожитку».

По телебаченню чиновники демонстрували спеціальні захисні комбінезони, на кадрах із Китаю ми бачимо, що лікарі у цій країні також в комбінезонах.

Чи є вони у вас, чи потрібні в принципі?.

Не все, що роблять китайці, правильно.

Тим паче, вони викладають не всю інформацію, яку хотів би бачити медичний світ.

Кожна інфекційна лікарня має бокси для важкохворих.

Чим відрізняється підготовка боксу для хворих на коронавірус від підготовки боксу для заражених на інші інфекції людей?.

Є бокси для ізоляції особливо небезпечних інфекцій, це мальцерівські бокси.

У них є окремий вхід для пацієнта, окремий для персоналу.

Тобто є можливість розділення на чисту (зелену) і забруднену (червону) зони, що у випадку інфекції дуже важливо.

Такі бокси є у другому інфекційному відділенні, а також в інфекційному реанімаційному відділенні нашої лікарні.

У кожному боксі розміщується, як правило, один хворий.

Вхід з вулиці — для пацієнта, вхід з боку коридору — для персоналу, який потім знімає весь забруднений одяг в іншому боксі, ізолює його у спеціальних дезінфекційних засобах, одягається в звичайний медичний одяг і виходить на чисту зону.

Коли потрібно йти до пацієнта, лікарі знову одягають захисний одяг і заходять до боксу.

Це стандартна поведінка в інфекційних відділеннях.

У нашій лікарні таких боксів загалом 13, цього достатньо на перший час.

Всі інші палати у нас — це напівбокси.

Це великі палати, розраховані на два лікарняні ліжка, що допустимо за рекомендаціями ВООЗ у тому числі.

Наприклад, чоловік з дружиною, які прилетіли з Італії, захворіли.

Доцільно їх розмістити в одну палату.

Якщо це не важкохворий, не потребує дихальної підтримки, то він може перебувати у напівбоксі, де є окрема душова кімната, окремий туалет, окремо доставляється харчування.

В реанімаційному інфекційному відділенні є спеціальні апарати для штучної вентиляції легенів.

Адже люди помирають не від коронавірусу, а від пневмонії, оскільки людина не може самостійно дихати.

Якщо вірити повідомленням з Китаю, то є багато випадків одужання від коронавірусу.

Вилікуватись допомагають противірусні препарати, ефективність яких ВООЗ поки не підтверджена, той же «Абідол»?.

Наш організм — супер унікальна система.

Багато людей одужують від грипу, не використовуючи «Озельтамівір» (лікарський препарат, противірусний засіб, розроблений для лікування грипу).

Те ж саме з коронавірусом.

Наш організм бореться з ним, просто не у всіх виходить його побороти.

Чому? Є багато чинників: наявність хронічних захворювань, вік, імунітет.

Дозвольте зовсім дилетантське запитання: чи можуть вакцини від, скажімо, грипу, чи кору зменшити вірогідність заразитися на коронавірус? Можливо, вони містять компоненти, які якраз допомагають протидіяти зараженню на COVID-19?.

Питання так не можна ставити, бо мова іде про різні віруси.

У них різний склад, виробництво.

Це як порівнювати здатності різних звірів, скажімо, собаки і пташки.

Наскільки часто до вас нині звертаються людей з проханням перевіритися на коронавірус?.

Кожного дня як мінімум одна людина просить, аби її перевірили.

Нещодавно був курйозний випадок.

Китайські студенти повернулися до Києва з Китаю.

Там їх перевіряли, вони проходили карантин.

Але їхні друзі, також китайці, відмовилися їх впускати до гуртожитку.

Поставили їм умову – поміряти температуру в Олександрівській лікарні.

Але ми чесно поміряли їм температуру.

Це ж можна було зробити в межах гуртожитку, правда? Насправді дуже багато дзвінків до нас.

Люди просять перевіритися.

Звісно, не можна так просто приїжджати і перевірятись.

Хоча з часом всіх охочих, звісно, можна буде охопити, як це сталось у випадку з тестування на ВІЛ.

Раніше не було можливостей перевірити усіх, а зараз без проблем, будь ласка.

Так буде і з коронавірусом.

Михайло Глуховський, «Главком».