Нащадки «Залізного Фелікса»: суперник «Шахтаря» в 1/8 фіналу Ліги Європи

Із вогню – та в полум’я.

Після доволі міцної й титулованої «Бенфіки», чемпіону України в 1/8 фіналу Ліги Європи випав німецький «Вольфсбурґ».

З точки зору здобутих титулів, німецький колектив порівнювати з «лісабонськими орлами», які двічі вигравали Кубок європейських чемпіонів, неможливо.

«Вольфсбурґ» у цьому сенсі – такий собі ноунейм.

Ця команда із однойменного містечка наразі не може похизуватися успіхами на євроарені.

Найбільше її досягнення в єврокубках (якщо не вважати за успіхи більш-менш вдалу гру «вовків» у напівзабутому й нікому не потрібному турнірі під назвою Кубок Інтертото) – вихід у чвертьфінал Ліги Європи в сезоні-2009/2010.

Проте в сенсі гри як такої, на цьому часовому відрізку «Вольфсбурґ» як мінімум не поступиться «Бенфіці».

А то й перевершить її.

Передовсім – у колективній грі.

Зараз «Вольфсбурґ» навряд чи можна назвати командою з великою кількістю зірок.

Радше навпаки: її основу складають непогані виконавці, які, проте, не вище середнього рівня.

Проте у загальній масі ця команда, за яку виступають представники тринадцяти національностей, якою опікується всесвітньовідомий автомобільний концерн «Фольксваґен», не пасе задніх у чемпіонаті Німеччини.

Після 23-го туру «зелено-білі» йдуть на сьомій сходинці в турнірній таблиці Бундесліги.

В чемпіонські розбірки нинішнього сезону вони вже навряд чи зможуть втрутитися, проте за «зону єврокубків» ще, безсумнівно, поборються.

Головна зірка теперішнього «Вольфсбурґа» - нападник Ваут Веґгорст.

Цього довготелесого форварда (зріст 197 см) селекціонери «вовків» знайшли в чемпіонаті Нідерландів, де він виступав за АЗ із Алкмару.

У своєму першому сезоні в чемпіонаті Німеччини Ваут зміг стартувати з місця в кар’єр: на його рахунку 17 забитих м’ячів.

У нинішньому сезоні в 27-річного нападника десять голів у Бундеслізі.

На цього хлопця у зимове міжсезоння був суттєвий попит з боку передовсім англійських клубів, проте «цінник» у 25 мільйонів євро відлякав потенційних покупців.

До речі, ще одного нападника «Вольфсбурґа», якого можна вважати гравцем основи – Даніеля Гінчека – також не можна назвати малюком: його зріст понад 190 см.

А це означає, що «гірникам» доведеться непросто під час розіграшу стандартних положень.

У минулому сезоні, вперше за останні роки, «Вольфсбурґ» посів достоту високе місце в чемпіонаті Німеччини – шосте.

До цього «зелено-білі» бовталися в підвалинах турнірної таблиці.

Минулорічний спурт «вовків» пов’язують із їхнім уже колишнім наставником – Бруно Лаббадією.

Цьому фахівцю вдалося покращити мікроклімат у колективі.

Щоправда, це вдалося не тільки через тренерський талант герра Бруно, а й завдяки 40 мільйонам євро, які були виділені клубним керівництвом на підсилення складу.

Проте, вирішивши завдання на сезон і повернувши «Вольфсбурґ» у єврокубки, Лаббадія був змушений залишити команду.

Подейкують, що через конфлікт із клубним керівництвом.

Тренерське кермо було доручено Оліверу Ґласнеру – колишньому наставнику австрійського ЛАСКа.

Головні характеристики манери гри команд цього наставника – високий пресинг і тримання м’яча.

Незважаючи на те, що цей молодий австрійський наставник візуально схожий, радше, на скромного професора із якогось периферійного вишу, насправді він прихильник авторитарного стилю керування.

«Залізний Фелікс» зі Срібною Салатницею.

До речі, у цьому сенсі Ґласнер «перегукується» із легендарним Феліксом Маґатом – колишнім тренером «Вольфсбурґа», який уперше й востаннє привів «вовків» до титулу чемпіонів Німеччини.

Було то в сезоні-2008/2009.

Тоді у складі «Вольфсбурґа» підібралося ціле сузір’я блискучих виконавців на чолі з Ґрафіте й Джеко.

«Залізний Фелікс» тримав своїх підопічних у залізних обіймах.

Можливо, тому тоді Срібну Салатницю здобути й вдалося.

Пізніше через протиріччя з клубною владою Маґат залишив Вольфсбурґ.

Кращої долі пішли шукати й інші творці тієї історичної перемоги.

Зараз «Вольфсбурґ» і близько не підходить до того статусу.

Проте команда вважається міцним середняком.

Український слід.

Ще у складі нинішнього «Вольфсбурґа» можна виокремити Адміра Мехмеді, півоборонця збірної Швейцарії.

Не так давно (в 2012-2014 роках) цей парубок виступав у чемпіонаті України, за київське «Динамо».

Щоправда, в тій команді, яку очолював Олег Блохін, Адмір не мав статусу гравця основи: за весь той час він зіграв за «біло-блакитних» лише 25 поєдинків.

Зате у «Вольфсбурґу» Мехмеді – стрижневий виконавець.

Адмір Мехмеді.

У поточному сезоні шляхи «Вольфсбурґа» й українських команд не перетиналися.

В груповому етапі Ліги Європи-2019/2020 «вовки» зіграли в одній групі із «Олександрією».

На жаль, згадки від того протистояння у команди Володимира Шарана не дуже приємні: на виїзді поступилися 1:3, а вдома програли 0:1.

У підсумку німецька команда посіла другу сходинку в групі, тоді як «Олександрія» не пробилася в плей-оф.

До речі, у той час, як «Шахтар» боровся за вихід в 1/8 фіналу Ліги Європи з «Бенфікою», «Вольфсбурґ» на цій стадії змагався з «Мальме» - суперником київського «Динамо» на груповому етапі.

І якщо кияни за сумою двох матчів поступилися шведам, то «вовки» не мали особливого клопоту: перемога із загальним рахунком 5:1.

Можна не сумніватися, що в особі «Вольфсбурґа» чемпіони України отримали достойного й сильного опонента.

Проте, насправді «вовки» на «папері» не будуть вважатися фаворитами.

Усе ж «гірники» досвідченіші, титулованіші, та й атакуюча ланка у донецької команди як мінімум не гірша.

Якщо «Шахтар» не наробить тих дурниць, що у Лісабоні, то може всерйоз розраховувати на чвертьфінал Ліги Європи.

Олександр Васильєв, для «Главкома».