Британський лікар для The Guardian: Медики або надто хворі, або налякані, щоб боротися з COVID-19
Британський лікар для The Guardian: Медики або надто хворі, або налякані, щоб боротися з COVID-19

Британський лікар для The Guardian: Медики або надто хворі, або налякані, щоб боротися з COVID-19

14:52, 08 квітня 2020.

Світ.

22.

Лікар відділення інтенсивної терапії з Лондона описав, який вигляд має передова боротьби з коронавірусом.

Імпровізована "зона COVID-19 - це сюрреалістичний світ, де пацієнти лежать беззвучно, а виснажений медичний персонал виконує титанічну роботу.

Про це на сторінках The Guardian пише лікар Шаан Сахта.

Впродовж останнього місяця перша хвиля пацієнтів заповнила лікарню в Лондоні, де він працює.

21 день тому його перевели з хірургії у відділення інтенсивної терапії й провели навчання, як рятувати пацієнтів при нинішніх умовах.

"Ми говоримо про коронавірус весь час, але часто узагальнено.

Мені важко сприймати це узагальнення на передовій.

Під час кризи таких масштабів я хочу розповісти історію, яку я бачив.

Історію того, як пандемія розгортається на рівні однієї людини", - пише Сахта.

Він додає, що розширений відділ інтенсивної терапії - це "сюрреалістичний світ".

Лікар одягає багато шарів задушливих засобів індивідуального захисту (PPE), щоб увійти в "зону COVID-19".

Вона герметично закрита пластиком, який закривається на "замок-блискавку".

Таким чином приміщення лікарні відділені одне від одного.

"Я вхожу в палату, наповнену непритомними пацієнтами.

Тут немає розмов, лише звукові сигнали моніторів поверх ритмічного сичання повітря під тиском.

Я витрачаю кожну 12-годинну зміну, доглядаючи 2-3 пацієнтів.

Це смиренна і часто механічна робота.

Я підлаштовую їхні анестетики і перевіряю сечу щогодини, щоб збалансувати їхні рідини.

Я підкладаю подушки під місця тиску, щоб у них не з'явилися довгострокові пошкодження після такого паралічу.

Я викачую виділення з їхніх дихальних шляхів", - пояснює свою роботу лікар.

"Відкладаючи навіть перерви на туалет, я працюю з усіх сил для пацієнтів, яких ніколи не бачив з відкритими очима, не кажучи про те, щоб вони дихали самостійно.

Це дуже тяжке середовище для роботи", - пояснює він.

Сахта пише, що проглядає медичні записи, щоб знайти хоча б якісь зачіпки, які б розповіли про те, якими були його пацієнти до того, як стали паралізованими й їх під знеболюючими підключили до систем штучної вентиляції легень.

"Соціальна історія: живе з дружиною і трьома дітьми.

Регулярно прогулюється, любить бігати.

Ніколи не курив.

Спостереження: Респіраторний темп: 42-48-55-61-61-..

Це наростання цифр на діаграмі в кольорах світлофора говорить, що пацієнт задихався.

Це історія, яка закінчилася для нього непритомним, паралізованим станом.

А машина замінила його органи, які відмовили, під моїм наглядом", - описує лікар.

Він додає, що, забезпечуючи персональний догляд кожного пацієнта, важко усвідомити, що є ще сотні людей в такому ж стані.

Триває багато розмов про криві зараження й піки, але це ніяк не стосується реального досвіду.

Сахта зауважує, що політики й журналісти "говорять з позиції богів" про пандемію.

Вони оцінюють загальну картинку, яку лікарям в клініках просто не видно.

"Там, де я, найбільш обмежений ресурс - це не системи вентиляції легень, а елементарна робоча сила.

До 50% нашого звичайного персоналу не працюють через хворобу, самоізоляцію і страх", - пише британський лікар.

Тих, хто лишився, він порівнює з "супергероями", які вже отримали свою дозу "криптоніту, але все одно намагаються підняти автомобіль, тому що більше нічого не лишається".

"Я бачу лікаря-аспіранта, залитого сечею яскраво-помаранчевого кольору від рифампіцину.

Вона намагалася вперше самостійно замінити катетер, тому що більше не було нікого, хто б міг це зробити.

8 років навчання не навчили її, що відкрити мішок легко, але значно важче його закрити.

Всі у лікарні роблять все, що наших силах, щоб цим пацієнтам стало краще.

Я бачу хірургів-консультантів, які працюють на посадах базових лікарів у відділі інтенсивної терапії, поки дантисти і фізіотерапевти "перекочують" пацієнтів, змінюючи їхнє положення, щоб не було пролежнів", - описує ситуацію Сахта.

Він додає, що порятунок пацієнтів у критичному стані - це зазвичай "перевертання".

Все, що лікарі можуть зробити для непритомних пацієнтів, підключених до системи вентиляції легень - це перевернути їх на живіт.

Источник материала
Поделиться сюжетом