13:32, 08 квітня 2020.
Різне.
19.
Олександр Кучеренко.
Рада інституційних реформ, яка об'єднує експертів у галузях фінансів, права, менеджменту та підприємців, звернулася до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з низкою ініціатив щодо порятунку малого й середнього бізнесу.
Сьогодні цей сегмент включає більш ніж 90% вітчизняних приватних підприємств й найбільше потерпає від економічної кризи й наслідків пандемії COVID-19.
Свої ініціативи організація висунула в рамках громадського проекту #Бізнес_Реанімація, а в їх основу поклала пропозиції реальних підприємців, діалог з якими було проведено за допомогою онлайн-майданчиків Ради інституційних реформ.
На підтримку відкритого Звернення команда проекту створили відео, в якому справжні українські підприємці з різних сфер діяльності розповідають власні історії виживання й, зокрема, про вже застосовані ними антикризові заходи.
Також вони наголошують на важливих для них аспектах державної підтримки бізнесу у такий скрутний час.
У Раді інституційних реформ наголошують, що нещодавно прийняті Верховною Радою законопроекти №3219, 3220 та 3275, спрямовані на підтримку населення та бізнесу в умовах карантину, не вирішують усіх проблем, пов’язаних із новими викликами.
Так у рамках діалогу з підприємцями стало відомо про найпоширеніші проблеми, з якими сьогодні стикаються вітчизняні малі та середні підприємства.
Це, зокрема:.
- неможливість вчасної та в повному обсязі виплати зарплати найманим працівникам;.
- відсутність механізму повного звільнення від орендної плати на період форс мажору підприємств, які законодавчо обмежені у діяльності;.
- відсутність програм дотацій для малого бізнесу та антикризового кредитування банками;.
- надмірне податкове навантаження;.
- безпричинне блокування реєстрації податкових накладних;.
- штучне гальмування грошових переказів банківськими установами;.
- невідповідність граничного порогу доходів для платників єдиного податку рівню девальвації національної валюти.
Автори Звернення сформулювали 5 ініціатив до уряду:.
Мінімізувати загальний податковий та фінансовий тиск на малий та середній бізнес, а саме:.
• скасувати всі неформальні директиви, які обмежують грошові перекази всередині країни;.
• банки та податкова служба не повинні вимагати документи при проведенні кожної операції;.
• скасувати безпосередні особисті контакти представників держустанов і банків із бізнесом;.
• заборонити блокування банківських рахунків малого та середнього бізнесу;.
• поновити мораторій на перевірку малих підприємств до кінця року;.
• скасувати будь-яку податкову та фінансову звітність за І квартал 2020 року;.
• надати чіткі роз’яснення щодо епідемії як форс-мажору й звільнити від відповідальності всіх, хто не зміг виконати свої зобов’язання у зв’язку із введенням карантину;.
• відкласти будь-які судові засідання за позовом держструктур (виняток - перебування обвинуваченого під вартою) до завершення карантину.
Забезпечити можливість отримання кожним підприємством овердрафту, сума якого має розраховуватися відповідно до обсягу зареєстрованих цим підприємством у І кварталі 2019 року податкових накладних.
Стимулювати розвиток онлайн-бізнесу та малих підприємств, зокрема:.
• звільнити кур’єрські та логістичні компанії від ПДВ на період дії карантину;.
• зобов’язати державного поштового оператора на час карантину безоплатно доставляти відправлення вітчизняних інтернет-магазинів;.
• зменшити ЄСВ удвічі - це спонукатиме підприємців офіційно оформляти працівників;.
• врегулювати положення Закону №540-IХ від 30.03.2020, створивши простий та дієвий механізм звільнення від плати за користування майном та виключивши можливості різних тлумачень цієї норми.
Запровадити кредитні проекти зі збереження вітчизняного економічного потенціалу, а саме:.
• кредити під 0% річних виключно для виплати зарплати працівникам, які перебувають удома на карантині;.
• стабілізаційні кредити під 3-5% річних для малих та середніх приватних підприємств, які знаходяться на межі банкрутства;.
• зберегти кредити для бізнесу під 5/7/9% річних і тим самим пожвавити кредитування відразу після закінчення карантину.
Відстрочити сплату ЄСВ на півроку.
Податок має бути задекларований, але сплата (без пені та штрафних санкцій) відбудеться після виходу країни з карантину.
«Нам усім слід згуртуватися навколо питання порятунку вітчизняного бізнесу.
Вже запроваджені в Україні антикризові рішення спрямовані, насамперед, на підтримку великих компаній.
Натомість реанімаційних заходів потребують саме малі та середні підприємства.
Особливо гостро для цієї категорії стоїть питання повного звільнення від орендної плати в період форс-мажору.
Щодо цього ми розробляємо окремі ініціативи й документи», - наголосив голова Ради інституційних реформ Олександр Кучеренко.
Відео на підтримку Звернення, створене продакшн студією Cinemagic, можна подивитися тут:.