Поштовх для розвитку - що писали історики про попередні епідемії
Поштовх для розвитку - що писали історики про попередні епідемії

Поштовх для розвитку - що писали історики про попередні епідемії

Історик Петро Білян розповів як попередні пандемії впливали на суспільний розвиток.

Назвав книги про зміни, які приносять хвороби."Як на мене, такі книги варто читати не під час епідемії, а до того.

Було б добре, якби представники нашої політичної еліти читали й мали уявлення, в якому суспільстві та на якій планеті ми живемо, що віруси – це наш давній супутник", - каже дослідник в інтерв'ю для "Радіо Свобода".

В першу чергу радить працю біолога і географа Джареда Даймонда "Зброя, мікроби і сталь".

У ній автор пише, що пандемії, епідемії – це вічні супутники людства, з якими доведеться співіснувати."Даймонд порівнює переваги різних цивілізацій та намагається дати відповідь на питання, яким чином європейцям, євразійському континенту вдалося вирватися в технологічному розвитку.

І одна з таких причин була, що тут епідеміологічна ситуація була набагато складніша та гірша.

Пандемії наштовхнули Європу на те, що вона була вимушена у містах навести порядок: почистити їх, навести лад, підвищити рівень гігієни".

Важливою історик називає і працю французького філософа Фернана Броделя "Ідентичність Франції" де подекуди розповідається як епідемії та боротьба з ними змінювали країну.

Від епідемії чуми вимерло до третини населення, але становище тих, хто вижив - покращилось."Європа почала більше орієнтуватися на використання техніки, вони почали отримувати більше доходів.

Стався технологічний ривок – починають розвиватися технології, мореплавство.

Це дозволило європейцям випередити схід".

Наголошує, що тодішню європейську свободу та пристосованість не можна порівнювати із жорсткою владною вертикаллю Китаю."Якщо провести певну аналогію з чумою то приватний бізнес у нас краще адаптується до викликів коронавірусу, ніж наші державні інституції.

Приватний сектор забезпечує маски і готовий забезпечувати дистанцію між людьми, він функціонує.

А державний сектор неначе працює на те, щоби паралізувати всю економіку, щоб воно стало й стояло".

Важливим автором історик називає американського соціолога Питирима Сорокіна.

Так було завжди і при чумі, і при віспі, будь-яких епідемічних захворюваннях держава завжди влазила у це.

Вони ставали поштовхом, щоб держава ставала ефективнішою".

Білян наголошує, що людство, попри велику кількість жертв, все-таки знаходили можливість надати допомогу, правильно розподілити ресурси і знайти рішення, які допомагали адаптуватися і вижити.

З одного боку під час епідемій зростає схильність до аморальних вчинків.

З іншого боку, є приклади самопожертви, коли під час епідемій люди поводяться благородно, і це допомагає у таких ситуаціях.

У Форті-Райлі американського штату Канзас 11 березня 1918-го зафіксовано перший смертельний випадок від невідомої хвороби.

Кількість хворих з аналогічними симптомами сягнула близько сотні осіб.

У США розпочалася пандемія іспанського грипу.

За час епідемії на неї перехворіли 550 млн людей — майже кожен третій житель Землі, загинуло від 50-100 млн чоловік.

Источник материала
Поделиться сюжетом