Всплеск домашнего насилия: как уберечься и куда обращаться за помощью на карантине
Всплеск домашнего насилия: как уберечься и куда обращаться за помощью на карантине

Всплеск домашнего насилия: как уберечься и куда обращаться за помощью на карантине

Эксперт считает, что случаев домашнего насилия в период карантина станет больше, чем раньше.

За період карантину через епідемію коронавірусу COVID-19, українці почали частіше звертатися по допомогу на гарячі лінії з протидії домашньому насильству.

Директор департаменту національних "гарячих" ліній та соціальної допомоги ГО "Ла Страда-Україна" Альона Кривуляк в інтерв’ю Главреду розповіла про те, що провокує людей на домашнє насильство та з якими проблемами звертаються по допомогу, до кого найчастіше застосовують насильство, як реагують на виклики постраждалих правоохоронні органи, як вберегтися від неконтрольованої агресії та чи піде на спад кількість випадків після закінчення карантину.

- Пані Альоно, українці зараз, зважаючи на карантин, можуть страждати на психологічні розлади - наскільки це критично?.

- Якщо говорити про випадки, які стосуються домашнього насильства і жорсткого поводження з дітьми, то ми бачимо серйозні показники – за період карантину гаряча лінія з попередження домашнього насильства отримала майже 1300 звернень.

І враховуючи, що в нас одночасно консультують на зміні лише три консультанта, є люди, які банально не можуть до нас додзвонитися – вони просто чують, що лінії зайняті.

Відповідно, є і вірогідність, що ця людина не передзвонить.

Втрачені дзвінкі за період карантину, скоріше за все, також стосуються домашнього насильства.

Якщо аналізувати загальну картину, то опосередковано може бути близько двох тисяч звернень.

І це тільки на нашу гарячу лінію – ми не знаємо офіційної статистики Національної поліції, яка подається в період карантину.

- Якщо оперувати лише вашими цифрами, наскільки змінилася картина порівняно із докарантинним періодом?.

- Якщо аналізувати саме дзвінки, то це не настільки велике підвищення.

Але особливістю цього періоду є те, що консультації стали більш тривалими у часі.

Якщо у докарантинний період правова консультація тривала 5-10 хвилин, а 30 хвилин - психологічна консультація, то зараз вона стає значно довшою - зараз вони тривають близько години, а люди, які звертаються за правовими консультаціями, додатково потребують і психологічної.

В нас є ще один варіант допомоги – він, в принципі, не новий для нас, але в період карантину набув актуальності – це консультування в онлайн-режимі.

Ми консультуємо в Skype, Facebook Messenger, через електронну пошту і форму зворотного зв’язку на сайті.

І ми бачимо збільшення таких звернень, бо велика частина жінок пише нам про те, що вони не можуть подзвонити, тому що знаходяться з чоловіком 24\7 разом і бояться, аби це не вилізло їм боком.

- На що найчастіше скаржаться зараз?.

- Причини лишились ті самі, які були і до карантину.

Наприклад, фінансові проблеми завжди були фактором ризику у випадках домашнього насильства.

Сьогодні цей фактор також присутній, але він стає більш гострим, особливо у тих сім’ях, де працює тільки чоловік, а жінка не працює, бо знаходиться у декретній відпустці і отримує лише соціальну допомогу на дитину.

І це також зараз є великою проблемою, бо держава не має змоги повноцінно покрити усі соціальні виплати.

До нас надходить багато скарг, де жінки кажуть, що не мають фінансів, окрім тих, що виплачують на дитину, чоловік працює дистанційно (і це відбивається на рівні заробітної плати) або його попросили піти у відпустку за власний кошт, і відповідно, немає за що жити і люди починають поїдати один одного.

Алена Кривуляк / Facebook.

Карантин сильно вплинув і на доступ до допомоги для постраждалих від домашнього насильства.

Ми маємо надзвичайно велику кількість скарг – це більше 50 відсотків від загальної кількості звернень – на правоохоронні органи.

Ми і раніше, в докарантинний період, розуміли, що правоохоронні органи багато в чому не допрацьовують, але сьогодні це зовсім загострилося.

Наприклад, дільничні офіцери поліції кажуть, що не можуть прийти, бо вони начебто в період карантину не мають права заходити в будинок.

Хоча насправді Національна поліція говорить про те, що на сьогодні поліція - єдина структура, яка працює постійно і саме вона зобов’язана навідувати сім’ї, особливо ті, які перебувають у складних життєвих обставинах, бо всі інші структури працюють дистанційно і соціальні служби можуть навідати такі сім’ї тільки у кричущих випадках.

Також люди стикаються зараз із проблемою, що поліція не хоче виносити терміновий заборонний припис, апелюючи до нововведень щодо карантину, мовляв, кривдника в такий період не можна виселити з приміщення, бо де він тоді буде жити.

Хоча поліція все одно зобов’язана виносити такі приписи, бо це може і мінімізувати вже відомі випадки домашнього насильства, і попереджувати нові.

Смерть від коронавірусу абсолютно не відрізняється від смерті від домашнього насильства.

Тому не можна говорити, що коронавірус – це найбільша проблема України.

Так, це значна проблема, звичайно, нам треба з цим працювати, але це не означає, що на інші проблемні моменти і, в тому числі, на домашнє насильство, ми маємо закривати очі.

- До речі, наскільки багато зараз випадків домашнього насильства серед тих, хто повернувся з-за кордону на період карантину?.

- Я не можу сказати, що це якась колосальна тенденція, тому що ми, по суті, постійно приймаємо звернення від жінок, які страждають від насильства з боку чоловіків, які працюють за кордоном.

Просто, знов-таки, ця проблема також загострилася, тому що велика частина була зобов’язана повернутися з заробітків.

- Якщо зважати на ті звернення, які надходили до вас за період карантину, чи змінилася якимось чином їх категорійність? Тобто чи побільшало випадків домашнього насильства щодо жінок, або, можливо, їх стало більше щодо дітей, оскільки і батьки, і діти зараз вдома.

- Ми відслідковуємо цю тенденцію на обох гарячих лініях, тому що в переважній більшості про випадки домашнього насильства над дітьми ми здебільшого приймаємо на дитячу гарячу лінію.

Можу сказати, що близько 40 відсотків від усіх звернень, які надходять на цю гарячу лінію - це ті, які стосуються насильства по відношенню до дітей з боку батьків, опікунів або найближчих родичів, з якими проживає дитина.

Якщо говорити про звернення на національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, то близько 95 відсотків звернень – ті, що стосуються домашнього насильства і з них 90 відсотків – щодо жінок.

Оскільки ми є членами міжнародної асоціації Women against Violence (Жінки проти насильства), ми бачимо, що і у багатьох європейських країнах ця тенденція також відслідковується.

- У такому випадку, коли карантин подовжили до 24 квітня і існує думка, що він може бути подовжений і далі, наскільки критичною може стати ситуація з домашнім насильством? Чи є тенденція до зростання і чи можливий спад після закінчення карантину?.

- Скоріше за все, випадки домашнього насильства у період карантину будуть збільшуватися.

Бо є велика проблема через те, що люди 24\7 перебувають разом і, відповідно, у кожного є свої емоції, стресові ситуації, в кожного свій настрій і у людей немає можливості відволіктися і кудись виплеснути цей негатив і тому вони будуть виплескувати їх на найближчих людей – тих, із ким вони проживають.

І тут дуже важливе оперативне якісне втручання і реагування правоохоронних органів, аби вони розуміли, що вони мають захищати права і інтереси постраждалих.

Після карантину випадки домашнього насильства, можливо, знову стануть більш прихованими, бо ми живемо в стереотипній країні і не виносити проблеми на люди – основна тенденція, з якою ми проживаємо не одне покоління.

Тому на це і самі постраждалі, і багато державних структур будуть закривати очі.

- Що порадите робити тим людям, які вимушено залишилися у своїх помешканнях сам-на-сам з кривдником, аби хоч якось полегшити своє становище і мінімізувати ризики?.

- Загалом, навіть незважаючи на те, що люди знаходяться постійно у одному приміщенні, у кожного члена сім’ї має бути виключно свій час.

Це абсолютно нормально, коли протягом дня, ви знайдете кілька годин на себе.

Тим, хто працює дистанційно, у цьому плані легше, бо цим він відволікається від щоденної сімейної рутини на інші активності.

Тобто, в першу чергу, треба забезпечити себе активностями, якими ви можете займатися вдома – фізичні вправи, усе, що допоможе перемкнутися.

Так само можна займатися саморозвитком або тим що вас заспокоює – доглядом за домашніми улюбленцями, іграми з дитиною тощо.

Якщо ж випадок домашнього насильства таки стався, то потрібно обов’язково звернутися в правоохоронні органи – викликати 102 або дільничного офіцера поліції.

Якщо поліцейські приїжджають і говорять, мовляв, це ваші сімейні справи, сьогодні сваритеся, завтра помиритеся – обов’язково взяти цю інформацію до уваги.

Тобто уточнити, хто саме приїжджав, номер значка, контактну інформацію для того, щоб можна було оформити скаргу на правоохоронні органи, які прибули на виклик щодо домашнього насильства і не відреагували належним чином.

Ми зараз оперативно збираємо ці дані, передаємо їх відповідальній особі і, як показує практика, після "прочухранки" з Києва поліція реагує більш дієво.

До речі, в період карантину нам почали телефонувати чоловіки за психологічною підтримкою.

Вони говорять, що коли ти перебуваєш постійно у закритому приміщенні, їм нема куди виплескувати негатив і вони готові консультуватися з психологом.

Таких звернень небагато, але все одно це також певний крок, аби мінімізувати домашнє насильство і для того, щоб кривдник переглянув свою поведінку.

Источник материала
Поделиться сюжетом