У Львові помер відомий художник

Сьогодні у Львові на 73 році життя відійшов у вічність художник.

вітражист, член правління Львівської обласної організації Національної Спілки художників України Валерій Шаленко.

І.Крип'якевича Тарас Пастух.

«Пан Валерій відійшов несподівано.

Але як Майстер він залишився у своїх роботах.

Вони промовляють і будуть промовляти далі – теплом кольору та життям, що в них проявилося», – зазначив Тарас Пастух.

«Художник бачив світ у дивовижно-примхливих, експресивних і в той же час точних та глибоких візіях.

Вітражист, який був закоханий в колір; який тонко відчував світло та тінь; вмів у своїх композиціях надавати шклу особливого світіння, робити його живим, таким, що заворожує пластикою кольору і співвідношенням сюжетних фрагментів.

Його образне мислення поєднувало глибинні пласти української народної традиції і сміливе модерне експериментування.

Він був одним із небагатьох, хто творив і утримував той небесний Львів, який і є єдино справжнім Львовом.

Цей Львів також творили його друзі Грицько Чубай, Олег Лишега, які відійшли раніше.

Він завжди був радий гостям, і нерідко сам запрошував зайти до себе в майстерню.

І коли приходили люди, велися розмови, читалися вірші, виконувалися музичні композиції на бандурі, обличчя пана Валерія раптом починало світитися радістю.

І тоді він оглядав присутніх зі своєю щасливою усмішкою.

В його знаменитій полтавській усмішці проступало доброзичливе ставлення до життя.

Воно йшло від розуміння цього життя і любові до нього, не зважаючи ні на що.

Він вірив у мистецтво та людину, у їхню здатність наблизитися до чогось справжнього.

Був уважним до співрозмовника, міг говорити на багато різноманітних тем.

Але попри всю свою доброзичливість та вміння вислухати, мав власні мистецькі та життєві переконання, яких дотримувався неухильно та послідовно.

В нього було необхідне для Майстра вміння самообмежувати себе й концентруватися на роботі.

А з іншого боку, він ввіряв себе власній інтуїції та природному чуттю.

Ввіряв себе своєму таланту.

І це було його засадничою настановою», – написав Тарас Пастух.

Валерій Шаленко – український художник, вітражист, графік і живописець.

Член Спілки художників України, кавалер ордена святого архистратига Михаїла.

Художник працював в жанрі монументального мистецтва.

Виконував вітражі у класичній техніці (свинцева спайка, розпис керамічними фарбами, випал у муфельній печі).

Сам робить ескізи, картони та виконує у матеріалі.

Більшість робіт — фігурні композиції.

Головні роботи художника містяться в різноманітних закладах та сакральних спорудах міст України: Валерій Шаленко виконав вітражі для Львівського автовокзалу, Другого поліклінічного відділення 1-Ї міської клінічної лікарні (вулиця Мазепи), Львівського зооветеринарного інституту, львівської філії Національного банку України, Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» та інших організацій і установ.

Окремим великим періодом у творчості Шаленка є вітражі для сакральних споруд.

Це, зокрема, церква святих Ольги і Єлизавети (Львів), церква Святого Андрія Первозваного (Львів), церква Матері Божої Пресвятої Богородиці – Володарки України (Львів, вулиця Новознесенська), монастир Згромадження сестер-служебниць Непорочної Діви Марії (Львів, вулиця Пасічна), церкви в селах Кавське, Кабарівці, Шевченкове, Віжомля.

За сім вітражів, створених для церкви в останньому зі згаданих сіл, 2006 року з ініціативи Патріарха Філарета Валерій Шаленко був нагороджений орденом святого архистратига Михаїла УПЦ КП.

Окрім вітражів, митець працював у графіці та живописі.

До 200-ліття Тараса Шевченка він створив цикл робіт «Навколо Тараса» (20 композицій) за спогадами сучасників Шевченка.

Цей цикл експонувався на ювілейній виставці у Львівському палаці мистецтв.

Малярські та графічні роботи Шаленка містяться у приватних колекціях у Канаді, Греції, Чехії та Україні.