Жувачка: склад, користь і шкода
Жувачка: склад, користь і шкода

Жувачка: склад, користь і шкода

23 вересня 1848 року американець Джон Куртіс вперше у себе вдома виготовив жувальну гумку. Вона складалася з неїстівної еластичної речовини та ароматизаторів з барвниками.А ось найперша жувальна гумка датується VII – II століттям до нашої ери. Її знайшли у Північній Європі, під час розкопок. Вона виглядала, як шматки доісторичної смоли з відбитками людських зубів.У 1848 Джон вирішив відкрити промислове виробництво жувальної гумки з соснової смоли. З часом почав додавати у свої вироби парафінові ароматизатори, але продажі були низькими через домішки, які були в смолі.На основі каучуку жуйку почали виготовляти лише в 1869 році завдяки винахідникові Томасу Адамсу. Нова гумка здивувала людей, це дало поштовх до початку серійного виробництва. Через два роки Адамс винайшов машину для її автоматичного виробництва.Жувальна гумка має як негативні, так і позитивні якості. Вона очищує зуби від залишків їжі, карбамід та гідрокарбонат натрію, що містяться у багатьох жуйках, нейтралізують кислоту й підтримують нормальний кислотно-лужний баланс у роті. Попри це кондитерський виріб стає причиною руйнування пломб, викликає надмірний розвиток жувальних м'язів та сприяє надмірному виділенню шлункового соку.Жувальна гумка, яку колишній головний тренер "Манчестер Юнайтед" Алекс Фергюсон жував під час свого останнього матчу на чолі "червоних дияволів", була продана на інтернет-аукціоні eBay. Ціна лота становила 390 тисяч фунтів.

Источник материала
Поделиться сюжетом