Інавгурація політичного трупа. Цілком у дусі часу…

В Білорусі пройшла інавгурація політичного трупа.

Це щось новеньке! Гостей, звісно, не запрошували – бо запах….

З Лукашенком все ясно – він тупо гребе під себе все, що «погано лежить» і що, на його думку, ще має якусь вагу, тобто може бути використане під час торгу про умови його остаточного фінішу.

Він гребе, а далі розраховує «подивитись».

Але на тлі загального безумства, яке охопило світ – чергове «досягнення таргана 3%» виглядає цілком логічно.

У США, наприклад, за місяць – президента будуть обирати з двох претендентів, одному з яких всі 79 років, а другому лише 74.

А інших у них немає – геронтологія рулить! І це ще без подробиць – того, що говорять одне про одного підстаркуваті кандидати і прогнозів з обох боків.

А в Італії править коаліція лівих і правих популістів.

Уявляєте? А в Британії парламент голосує (без пояснень) закон, який порушує угоду з ЄС, укладену з такими муками – ще й року не минуло.

А в Ізраїлі коаліцію після третіх(!) дострокових виборів довелось скласти з непримиренних політичних противників, і тепер вони разом ледве не вдвоє роздули уряд – бо всім потрібні портфелі.

А у Франції – дослухавшись до нікому, крім них, не чутної команди, на вулиці знову вийшли «помаранчові жилети».

І всюди – ковід, ковід, ковід….

Україна хоч тут не відстає.

Можемо пишатися? Обрали президентом кіноперсонажа – і тепер він уже другий рік мучиться, позбавлений сценарію.

А чому? Бо сценаристи замість того, щоб займатися своєю справою, керують державою – безпекою, економікою...

Щось гряде, «в воздухе пахнет грозой».

Саме час звернутися до майстрів культури (не халтури!) – де ваша відповідь на виклики часу? Де «Війна і мир» ХХІ століття, «Віднесені вітром», «Доктор Живаго»?.

Або ж хоч «Робінзона Крузо» сучасного дайте - про життя на малонаселеному острові здорового глузду посеред бурхливого океану всесвітнього маразму.

… Ех, не чують… Чи балотуються?.