Голодомор: закопану пляшку з зерном відкопали через 80 років
Голодомор: закопану пляшку з зерном відкопали через 80 років

Голодомор: закопану пляшку з зерном відкопали через 80 років

У селі Великі Крушлинці Вінницького району випадково відкопали скляну пляшку із просом.

Зерно пролежало у землі 80 років.

Про це повідомляє Gazeta.

ua, пише agronews.

Пляшку закопав під деревом Семен Побережняк, а відкопав його правнук Роман Сорока у листопаді 2012 року.

“В кінці городу пеньок осики мішав оранці.

Почав його викорчовувати.

Вдарив сокирою по кореню.

Земля розпушилася і я побачив дно пляшки, – розповідав Роман Сорока.

– Через скло помітив зерна проса.

Таке чисте, ніби його щойно насипали.

Зерна почорніли тільки в горловині.

Дід мабуть щільно наштовхав його в пляшку.

У той час мама стояла біля мене.

Кажу: “Дивіться, знайшов золото!” А мама відказала, що ці зернятка колись були дорожчі за золото.

Цим зерном можна було б половину городу засіяти”.

Чоловік сховав ту пляшку в кінці свого городу під коренем осики, коли у селян 1932-го року масово забирали усе зерно з обійстя.

За час поки дерево росло, пляшка ввійшла в стовбур дерева.

“Навесні чоловік хотів посіяти це просо, щоб врятувати сім’ю від голоду.

Та не зміг знайти зерно з-поміж інших дерев.

Забув, куди сховав.

До кінця віку жалкував.

що не зробив мітки на дереві.

Не пробачив собі, що тоді від голоду у нього померла донька Юстина і її троє дітей – дві дівчинки і хлопчик.

Усі спухли з голоду”, – говорить завідувач науково-дослідницького відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Лариса Семенко.

Пляшку з просом спочатку передали місцевому краєзнавцю Миколі Гаврилюку.

1 квітня 2014 року його донька Ірина передали цей експонат до Вінницького краєзнавчого музею.

Її хотіли забрати в столичний музей Голодомору.

“Зерна почорніли лише в горловині.

Десь з чайну ложку зерна мусили викинути.

Решту проса висипали на тканину і місяць сушили, – каже Лариса Семенко.

– Спеціальним препаратом його покропили, щоб ніщо його не їло.

Ще раз висушили і засипали назад у пляшку та закрили новим гумовим корком.

Старий корок зберігають у фонді.

Але він розсипався.

Ніби як випрів”.

Источник материала
Поделиться сюжетом