Активний імпорт білоруського картопляного крохмалю змусив українських виробників експортувати в Китай
Активний імпорт білоруського картопляного крохмалю змусив українських виробників експортувати в Китай

Активний імпорт білоруського картопляного крохмалю змусив українських виробників експортувати в Китай

Україна встановить історичний рекорд з експорту картопляного крохмалю в сезоні-2020/21. Тільки за перші п'ять місяців поточного сезону країні вдалося експортувати майже в три рази більше цієї продукції, ніж за весь попередній маркетинговий рік.

Про це повідомляє east-fruit.com.

«Тільки за період з вересня 2020 року по січень 2021 року Україна змогла експортувати практично 1,1 тис. тонн картопляного крохмалю, тоді як за попередні сезони обсяги експорту за весь маркетинговий рік коливалися в межах 100−400 тонн. Тим часом, імпорт за перші 5 місяців поточного сезону досяг лише 700 тонн, що теж є рекордно низьким показником для цього періоду як мінімум за останні 5 маркетингових років», — йдеться в повідомленні.

Ключовим і практично єдиним ринком збуту українського картопляного крохмалю за кордоном в поточному сезоні став Китай, який імпортував близько 95% від усього українського експорту і вже встиг встановити новий рекорд імпорту з України. Тільки з вересня 2020 року по січень 2021 року в Китай було відправлено понад тисячу тонн української продукції.

«З одного боку, Україні дійсно вдалося здійснити справжній прорив на китайському ринку картопляного крохмалю за останні кілька сезонів, і вже зараз можна сказати, що Китай стає основним експортним напрямом для української галузі. Але насправді за лаштунками експорту українського крохмалю в Китай захована проблема — українські виробники просто викинуті з власного ринку демпінговим імпортом з Республіки Білорусь. Продажі на внутрішньому ринку приносять прямий збиток, і експорт в Китай — це хоч якась можливість надати економічну доцільність виробництва картопляного крохмалю в Україні», — розповідає Сергій Самоненко, директор ПМП «ВИМАЛ».

За словами Євгена Кузіна, керівника міжнародних проектів Fruit-Inform.com, Китай взагалі є світовим лідером з імпорту всіх типів крохмалю і щорічно закуповує від 2 до 3 мільйонів тонн цієї продукції. Хоча основною імпортною категорією для ринку Китаю виступає крохмаль, вироблений з тропічних клубнеплодів касави, імпорт картопляного крохмалю також досить істотний.

«Незважаючи на власні значні можливості виробництва, Китай — це сьома країна в світі з імпорту крохмалю з картоплі. Так, при щорічному виробництві картопляного крохмалю в 450−500 тис. тонн, Китай все одно імпортує ще 30−60 тис. тонн цієї продукції», — додає Кузін.

Так, поточний обсяг імпорту українського картопляного крохмалю в 1,1 тис. тонн має мінімальний вплив на ринок Китаю і виглядає незначним в порівнянні з імпортом з ЄС. За даними FAS USDA, головною проблемою галузі переробки картоплі в Китаї є досить низька якість сировини. Для виробництва крохмалю на китайському ринку часто використовують нестандартну відбраковану продукцію, і для задоволення ринкового попиту на якісний крохмаль місцеві гравці змушені імпортувати його з-за кордону.

«Якість українського крохмалю — це один з найголовніших чинників українського прориву на китайському ринку. Яскравим підтвердженням високої якості картопляного крохмалю, поставленого з України в Китай, можуть служити вже задокументовані факти копіювання упаковки нашої продукції на китайському ринку», — підкреслює Самоненко.

Однак, хоча Україні вдалося увірватися і закріпитися на ринку Китаю, українські перспективи в інших напрямках експорту — менш значні. Якщо розглядати сусідні ринки збуту, в України зараз практично немає можливостей для активних поставок картопляного крохмалю. Всі навколишні країни, а особливо Білорусь, Росія і члени ЄС активно підтримують виробництво крохмалю на державному рівні.

«Як наслідок, обсяги експорту до країн пострадянського простору досить малі, і на цих ринку також існує жорстка конкуренція. А виробники саме з цих країн активно експортують свою продукцію в Україну, створюючи інтенсивний тиск на український ринок і ціноутворення на ньому», — підкреслює експерт.

Що стосується ЄС, то цей регіон практично не імпортує картопляний крохмаль з країн поза Євросоюзом, але є великим експортером цієї продукції, щорічно відправляючи на інші ринки, включаючи Україну, від 250 до 470 тис. тонн крохмалю з картоплі. До того ж, в ЄС діє квота на імпорт крохмалю з України на безмитне ввезення 10 тис. тонн всіх типів продукції, яка швидко заповнюється українськими постачальниками насамперед крохмалю з кукурудзи.

«Крім того, країни ЄС, передусім Польща, а також Білорусь є активними гравцями на українському ринку імпортного картопляного крохмалю. Ці дві країни кожен сезон забезпечують від 85% до 94% від усього імпорту крохмалю з картоплі в Україні. Тим часом, на тлі активного демпінгового імпорту за останні сезони з Республіки Білорусь, з шести українських підприємств, які можуть виробляти свою продукцію, в сезоні переробки 2020/21 років запустилось тільки два», — наголошує Сергій Самоненко.

За його словами, показовим може бути приклад сезону-2019/20, коли на ринку збіглося відразу кілька негативних факторів, що і призвело до чергового різкого зростання імпорту. Так, за триваючим демпінговим імпортом крохмалю з Республіки Білорусь, восени пішла різка ревальвація національної валюти, що істотно поліпшило можливості для імпорту картопляного крохмалю і знизило конкурентоспроможність українських експортерів.

«Додамо до цього поступове зростання вартості енергоносіїв, і ми отримуємо один з рекордних показників імпорту картопляного крохмалю з країн, де, до того ж, є активні програми підтримки та субсидування картопляного сектора. Як наслідок, на ринку домінує імпорт, а ціна на крохмаль в Україні за першу половину сезону падає на третину з 28 грн/кг до 19 грн/кг», — пояснює директор ПМП «ВИМАЛ».

Зазначимо, що середня маржинальність виробництва картопляного крохмалю в Україні до 2019 року становила 10−15%. Таким чином, українські виробники вже змушені реалізовувати свою продукцію нижче собівартості. Всі показники діяльності підприємств галузі катастрофічно погіршилися: різко впали обсяги виробництва, знизився прибуток, рентабельність і розміри виплат по податках. Ситуацію не покращило і зниження закупівельних цін на картоплю.

«Така ситуація в найближчій перспективі може призвести до повної зупинки підприємств і руйнівних наслідків для крохмальної промисловості та картоплярства України. Ще одним важливим фактором домінування імпортного картопляного крохмалю є якість сировини. На жаль, іноді якість української сировини для виробництва крохмалю просто не витримує ніякої критики, хоча закупівельні ціни в Україні на сировинну картоплю часто вище, ніж в країнах-конкурентах», — зауважує Самоненка.

Євген Кузін підкреслює, що схожа ситуація спостерігається і в секторі продовольчої картоплі в Україні, так як, на тлі постійних проблем з якістю цієї продукції, Україна продовжує витрачати мільйони доларів на імпорт продовольчої картоплі, дозволяючи заробляти на українському ринку постачальникам продукції з Білорусі, Литви та інших країн Європи.

«В результаті, на українському ринку крохмалю з картоплі складається досить парадоксальна ситуація, коли на внутрішньому ринку домінує імпорт, а місцеві виробники шукають експортні ринки збуту. Таким чином, українська галузь з виробництва картопляного крохмалю просто ризикує втратити внутрішній ринок і одночасно потрапити в залежність від одного експортного ринку збуту», — коментує Кузін.

Імпорт картопляного крохмалю дійсно знизився за останні кілька місяців, але причина цього лежить в зниженні відпускних цін українських виробників до рівня збитковості під впливом демпінгового імпорту. Існуючі в Україні виробничі потужності дозволяють виробляти на рік 40 тис. тонн картопляного крохмалю, тоді як внутрішній попит в країні оцінюється в 12 тис. тонн. Таким чином, щорічно Україна може експортувати десятки тисяч тонн готової продукції, при цьому повністю задовольнивши потреби внутрішнього ринку.

«До того ж, 65% виробничих потужностей представлені сучасними технологіями переробки, рівень яких значно перевершує підприємства в Білорусі і Росії. Незважаючи на експортний прорив і падіння імпорту, однією з головних перешкод розвитку галузі все ще залишається низька якість сировини, через яку українські виробники програють конкуренцію з постачальниками з тих країн, де присутні активні програми підтримки експортерів і імпортерів», — підсумував Самоненко.

Нагадаємо, через низькі ціни в Україні можуть скоротитися площі під цибулею.

Источник материала
Поделиться сюжетом