Про це розповів в.
генерального директора Дмитро Москаленко в інтерв’ю «Портам України».
За його словами, придунайський кластер сьогодні зіштовхнувся з безпрецедентним ростом вантажопотоку.
Зростає вартість логістики в цілому, оскільки вантажопотік не йде звичним для мирного часу маршрутом, є ризики з переміщенням вантажів, значні затримки, недостатня пропускна спроможність залізниці й автотранспорту безпосередньо до портів Придунав’я.
Це призводить до збільшення вартості експортної логістики.
«На сьогодні порти працюють на рівні своїх існуючих пропускних можливостей.
Звичайно, перше і основне питання для портів — це наявність флоту під завантаження.
Зараз УДП робить усе, щоб забезпечити порти флотом під завантаження.
Наприклад, у Рені та Ізмаїлі ми плануємо продаж фрахту через систему Prozorro, щоб забезпечити рівний і прозорий доступ до фрахтування флоту в умовах його дефіциту.
Обсяг експорту через згадані порти максимальний за рахунок зростання питомої ваги зерна.
Історично частка зерна у загальних обсягах перевалки цих портів була незначною, а сьогодні вони вимушені переорієнтувати свої потужності під даний вантажопотік.
Ми це бачимо і на прикладі наших перевезень, в яких частка зернових зросла з 12% до 81% з початку року», — зауважив Москаленко.
Курівник УДП нагадав, що пароплавство історично було присутнє на всьому Дунаї.
Проте зараз фокус зосереджений на Нижньому Дунаї та на максимізації вивозу експортної продукції з України, і для цього УДП пішло на досить радикальні кроки, мобілізувавши майже весь флот, котрий знаходився у спотових рейсах на Верхньому і Середньому Дунаї, та направивши його в Україну.
Водночас перевезення у зворотному напрямку — в імпорті — є незначними і не мають системного характеру, окрім контейнерів.