З продавців, вчителів, програмістів - у сапери: все більше людей долучаються до розміновування територій

Додатковий набір на навчання піротехнічній зараз триває по всій Україні. У місті Ромни на Сумщині лави центру швидкого реагування поповнили 38 новобранців, половина з яких – цивільні. Вони візьмуться до гуманітарних розмінувань -  передусім полів, парків, лісосмуг та житлових масивів, де побували окупанти і лишили по собі чимало небезпеки, йдеться в ТСН.

"Новобранці" зосереджено розглядують зразки смертоносної зброї, з якими їм доведеться незабаром працювати. Та вони спокійні і впевнені в своєму виборі.  Денис віджартовується піти у сапери, бо нині працювати продавцем непатріотично. «Не цікаво, потрібно якось навчатися, щось нове освоювати. Війна. Потрібно якось рятувати мирних жителів», - каже він.

А 38-річний Олександр, який навіть строкової служби не проходив, тут заради землі. «Я інженер-механік сільського господарства, це робота із землею і піротехнічна служба – це також робота із землею. І після того, що нам полишили ці орки, на землі порозкидали різну гидоту», - каже  майбутній піротехнік.

Когось до зміни фаху підштовхнули внутрішні переконання, когось - гідна зарплатня.  А 50-річний Станіслав  повернувся із заслуженого відпочинку, бо має досвід. На його рахунку – тисячі знешкоджених снарядів та мін. «Богданівка – їх там було дуже багато, ми їх переносили тоннами в день», - пригадує чоловік.

Він не з чуток знає, як нині бракує саперів. Адже скрізь, де пройшлися рашисти  – земля нашпигована небезпекою. «Зараз кількість вибухо-небезпечних предметів зросла не те що в геометричній прогресії, просто настільки багато сталося. І до нас звертаються і аграрії, приватні особи, підприємства, організації», - кажуть у центрі.

Та нині й розмінування - інші, переконують сапери. Скрізь де не придивись – пастка. Окупанти-мінери підступні, підтверджують і волонтери, що об’їздили чи не всі гарячі точки України. «Ця війна показала, що ніколи однієї розтяжки не буває. Вони роблять комплексно – 5, 6. Він одну знімає, механізм спрацьовує та накривається цілий район», - розповідають волонтери.

А вершина цинізму і жорстокості ворогів  - більшість смертоносних  пасток розраховані саме на цивільних і, зокрема, дітей.

Так званими мінами-метеликами різних кольорів нині всіяна територія прикордонних Сумщини та Чернігівщини. Вистачає їх і на Сході та Півдні країни. «Вони роблять для того, щоб залучити дітей на цей колір. Коли воно кольорове лежить діти піднімають. І дитина вже з дитинства без рук, без ніг», - розповідають сапери.

Сапери нині одна з найзатребуваніших професій. Тисячі ще необстежених гектарів і досі таять небезпеку. І такої роботи - на роки. Втім, не кожен, хто сюди прийшов, зможе приступити до справжніх розмінувань. «Треба мати залізні нерви і бути дуже обережним, ні на хвилинку не можна розслаблятися. 24 на 7 з перших днів війни ми працюємо», - каже водій-сапер Олександр.

«Це постійно треба вчитися, вчитися й вчитися, бо ця професія помилок не пробачає», - твердять у центрі.

Нових саперів навчатимуть за прискореним курсом –  лише місяць замість трьох. Після теорії буде практика, відтак атестація та іспити. Сам вони й покажуть, хто придатний до цієї професії.

Читайте також:

"Зайти до Кривого Рогу - не означає вийти": оборонці міста напоготові, але закликають не нехтувати сиренами

В селі, яке не дало ворогу прорватись на Київ, постраждала майже кожна хата: на відновлення потрібен мільярд

На Херсонщині окупанти відправляють людей через мінні поля, а вцілілих розстрілюють