За крок до ядерної катастрофи: історія про те, як 39 років тому одна людина врятувала світ

Рівно 39 років тому, 26 вересня 1983 року, планета була жахливо близька до ядерного знищення.

Видання Vox розповідає історію про радянського підполковника Станіслава Петрова, який зміг запобігти ядерній катастрофі світового масштабу.

Цього дня радянська система раннього попередження про ракетний напад вивела на екран великими червоними буквами слово ЗАПУСК, після чого екран комп’ютера повідомив черговому офіцеру Станіславу Петрову, що можна з “високою вірогідністю” сказати, що американську міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) запущено, вона прямує в бік Радянського Союзу.

Спочатку на екрані з’явилася лише одна ракета, але потім додалася ще одна, ще і ще, поки система не повідомила, що всього було запущено п’ять МБР Minuteman.

Видання пише, що Петрову тоді довелося ухвалювати рішення: Чи повідомить він про підготовку американського удару?.

— Якби він це зробив, радянська ядерна доктрина вимагала повної ядерної відплати; не було б часу на повторну перевірку системи попередження, а тим більше на переговори зі США, — писав журналіст Макс Фішер.

Тоді подібне повідомлення про запуск ракет, як і зараз, могло мати б певний сенс.

Адміністрація президента США Рейгана займала набагато жорсткішу позицію щодо Радянського Союзу, ніж попередні американські адміністрації, і у підполковника Петрова були причини думати, що перемир’я Рейгана переросло в реальний обмін ядерними ударами.

Але Станіслав Петров вирішив не повідомляти про підготовку удару.

Він та інші члени його штабу дійшли висновку, що те, що вони бачили, було помилковою тривогою.

Так воно і було; система прийняла відбиття сонця від хмар за ракету.

Того дня Петров запобіг ядерній війні між Радянським Союзом, у яких у 1983 році було майже 36 тисяч ядерних боєголовок, і США, які мали понад 23 тисячі ядерних носіїв.

Якби обмін ядерними боєголовками стався, то, ймовірно, сотні мільйонів людей загинули б не тільки від самих вибухів, а й після того, як було б порушено глобальну температуру, що в підсумку серйозно зашкодило б сільському господарству, пише Vox.

— Запобігання загибелі сотень мільйонів, якщо не мільярдів, людей було для Петрова дорогим рішенням.

Якби він помилився і якимось чином пережив американський ядерний удар, його, швидше за все, стратили б за зраду, — пише видання.

Навіть якби він мав рацію, його, за словами журналіста Девіда Хоффмана з Washington Post, “безжально допитували після цього (і) ніколи не винагородили за його рішення”.

Как спастись во время ядерного удара: что делать, чтобы выжить.

Після закінчення холодної війни Петров отримав безліч подяк за порятунок миру.

Його вшановували в Організації Об’єднаних Націй, він отримав Дрезденську премію миру і був представлений у документальному фільмі Людина, яка врятувала світ.

Станіслав Петров помер у травні 2017 року у віці 77 років.

Останніми роками вийшли дві книги про інцидент із Петровим та інші ядерні зіткнення 1983 року (пов’язані з навчаннями НАТО Able Archer): Тейлор Даунінг “1983” і Марк Амбіндер “На краю прірви”.

Vox вказує на неточність радянських радарів, які повинні відслідковувати нанесення ядерних ударів з інших країн, оскільки подібний інцидент, коли радари знову повідомили про підготовку ядерних ударів, стався 25 січня 1995 року, після чого російські ядерні сили були підняті по тривозі для підвищення боєготовності.

У підсумку президент РФ Борис Єльцин відмовився тоді від нанесення контрудару, і, як виявилося згодом, це була ще одна помилкова тривога.

— Виявилося, що російські системи раннього попередження засікли спільну норвезько-американську дослідницьку ракету, запущену вченими, які вивчають північне сяйво, — пише видання.

Історія Станіслава Петрова тим важливіша, що сьогодні ядерна напруженість між США і Росією, можливо, настільки висока, наскільки вона була з часів найпохмуріших днів холодної війни.

З огляду на те, що сьогоднішні ядерні розрахунки куди складніші.

Сьогодні неясно, як відреагують і повинні реагувати США, якщо президент Росії Володимир Путін від відчаю вирішить застосувати тактичну ядерну зброю малої дальності в Україні.

— Не відреагувавши, світ може побачити, що ядерний арсенал може бути використаний як неперевершене прикриття для агресивних військових дій.

Можлива відповідна реакція теж не дасть нікому розуміння, як відреагує Путін і що може статися далі, — пише Vox.

Чинний держсекретар США Ентоні Блінкен нещодавно заявив, що США мають чіткий план дії в разі, якщо Росія застосує ядерну зброю.

ЧитайтеВ США оценили вероятность демонстративного ядерного удара РФ по Украине - NYT.