Шепетівський телеканал Like TV: про війну, якої «майже немає»
Шепетівський телеканал Like TV: про війну, якої «майже немає»

Шепетівський телеканал Like TV: про війну, якої «майже немає»

Нескінченний паркет місцевих посадовців, «останній розвиток подій» як евфемізм ракетних ударів, три пари шкарпеток і День автомобіліста.

«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина), «Крокус» (Біла Церква, Київщина). На черзі Like TV із Шепетівки на Хмельниччині.

Телерадіокомпанія Like TV належить ТОВ ТРК «Лайк ТВ», заснованому, за даними Youcontrol, у 2001 році. У ТОВ три засновники: компанія «Шепетівкагаз» (бенефіціар якої з 100 %-ю часткою — Ігор Раєв), Шепетівська міськрада (на двох вони мають 11 %) і Савчук Фаїна Володимирівна, бенефіціарка компанії з 89 % частки. Уповноважений ТОВ — Руслан Віталійович Савчук; за даними «Чесно», це член політичної партії «За конкретні справи», який у 2020 році балотувався до Хмельницької облради і програв. Керує партією подружжя Герег — Олександр і Галина. Олександр Герега — засновник ТОВ «Епіцентр К» і низки інших компаній. У 2017 році він також став співзасновником телеканалу «Перший подільський».

Ютуб-канал ТРК Like TV створили у 2017 році. Зараз він має близько 3,5 тисячі підписників. На канал викладають щотижневі випуски новин, програми, зокрема «Медицина від А до Я», «Розмови з психологом», «Духовний путівник», прогнози погоди, «102 інформує» тощо. Потрапив на очі навіть випуск «Світових новин», за яким можна писати методичку «Як не треба робити новини». Ми ж зупинимося на випусках новин, у яких війна в Україні відображається радше як відлуння чогось далекого, набагато менш важливого за День автомобіліста.

Випуски новин на ТРК Like TV тривають від 10 до 25 хвилин. Є студія, ведуча, живі сюжети. Авторів сюжету називають усно, не титрують; натомість титрують спікерів. При цьому не завжди зрозуміло, звідки походить фото чи відео, яке показують в ефірі. Іноді, наприклад у «Світових новинах», їх титрують як «новини Youtube». Але більшу частину випуску ведуча начитує новини з написаного паперового планшета. Причому робить це офіційно-канцелярською мовою, якою зазвичай пишуть релізи пресслужби комунальних чи державних установ. Ілюструються такі новини або заставками типу «Пенсійний фонд інформує» або «Обленерго інформує» тощо, або інтерактивними таблицями, на яких нічого насправді не видно, або не підписаними фотографіями, якось дотичними до подій.

Випуски новин місцевого телеканалу складаються з повідомлень про місцеву політику (як правило, це «паркет»), волонтерство, анонсів відключення / підключення світла, кримінальних новин і повідомлень про дорожньо-транспортні пригоди, новин культури з періодичними вкрапленнями паркетних новин про комуналку (але дуже зрідка) і соціалку типу «Пенсійний фонд інформує», а також того, що заведено відправляти в рубрику «про все» або «Суспільство».

Новини із засідань виконкому міської ради чи сесій, яких доволі багато, однотипні й завершуються ідентичними фразами на кшталт «усі рішення було розглянуто і прийнято одноголосно». Наприклад, у новинному випуску від 28 жовтня 2022 року журналістка розповідала про засідання виконавчого комітету 21 жовтня. Структура сюжету: люди за трибуною на екрані, загальні фрази про «узгодили», «затвердили», «встановили», знову «узгодили». Фінал: «Усі питання розглянули та одноголосно підтримали».

Через дві начитані новини — ще один сюжет, уже про сесію міськради. На екрані ті самі кадри. Початок: «25 жовтня міський голова Віталій Бузиль провів чергове засідання сесії. Перед початком сесії хвилиною мовчання вшанували усіх загиблих під час війни». Цього разу структура «все узгодили і ухвалили» розбавлена доповіддю міського голови на трибуні. Він виголошує вітання з 85-ю річницею Хмельницької області: «Давайте побажаємо усій області, усім нам, в першу чергу, мирного неба, розвитку і процвітання, щоб ми усі працювали на благо нашої Хмельницької територіальної громади».

Після цього виступає прокурор, який звітує про «результати діяльності установи». В ефір потрапляють лише його слова подяки за співпрацю з міськрадою, зокрема, про звільнення прокуратури від сплати земельного податку. На кінець знову включають мера з фінальним: «Дякую всім за плідну роботу, за розгляд всіх питань порядку денного, сесію оголошу закритою» і вічною фразою: «Всі питання розглянули та одноголосно підтримали».

18 листопада в ефірі знов новина про сесію міськради від 15 листопада в стилі «депутатам було запропоновано перелік питань про стан виконання бюджету». Сюжет складається з великої кількості дієслів (погодили, затвердили, обговорили, знову затвердили, ще раз затвердили, доповнили) і цитат виступів із трибуни. Фінал: «Усі питання розглянуто та одноголосно затверджено». У такому ж стилі зроблений і сюжет про ще одну сесію міськради, який вийшов в ефір 25 листопада: розглянули, погодили, продовжили, прийняли, затвердили, надали, додали і, звичайно, все одноголосно прийняли. Про зміст рішень та зміни, важливі для мешканців міста — власне, глядачів телеканалу, — не повідомляють практично нічого.

У цьому ключі зняті не тільки паркетні новини про засідання чиновників і депутатів. Ось, наприклад, спортивна новина про дітей від 4 листопада, з якої починається випуск новин. «30 жовтня на спортивному майданчику Шепетівського лісгоспу провели фізкультурно-оздоровчу гру в дартс», — каже ведуча і продовжує: «…У такий спосіб дітей заохочують займатися спортом, розвиваючи фізичні якості та морально-вольові риси. Також за допомогою гри поширюють здоровий спосіб життя та організовують дитяче дозвілля».

І ще одна новина із серії «спорт для всіх» 18 листопада. Ведуча новин розповідає: «Проведено фізкультурно-оздоровчий захід серед дітей задля їх залучення до рухової активності». Вочевидь журналісти не зацікавлені передати глядачам, що саме сталося, як воно відбувалося і що з цього приводу відчувають учасники дійства.

Або от: «Акція турботи»  від 11 листопада. Ведуча начитує новину, на екрані в студії добра тьотя нахилилася до дитини — це, мабуть, головна героїня повідомлення: «Заступницею міського голови разом з спільно з магазином “Офіс центр” були вручені канцелярські набори школяра. Крім того, 130 дітям-сиротам… за кошти бюджету громади закуплено та вручено 130 солодких подарунків».

У Шепетівці також святкували День працівників культури, з нагоди якого «почесними грамотами міської ради були нагороджені» багато людей, про яких глядачам нічого не розповідали. А ще журналістка «з заступником міського голови вирушили на перевірку вулицями міста», про що розповіла в тижневому випуску новин від 11 листопада. Заступник мера на фоні екскаватора, який рив землю, давав безкінечні коментарі про те, що «триває», а що «завершується» з благоустрою. Як це зазвичай буває, ані про фактичні зміни, ані про плановані результати глядачам не розповіли.

Слово «війна» в новинах телеканалу трапляється зрідка. У студії немає жодного натяку на те, що в країні йде війна, немає жодної згадки ані про день великої війни, ані про події на фронті, ані про ситуацію в області чи місті в контексті війни. В новинах, які я переглянула, не було згадок про переселенців чи про допомогу їм, про соціальні ініціативи, які би стосувалися постраждалих від війни абощо. Здається, що журналістки просто уникали самого факту, що в країні йде війна. Наприклад, в сюжет від 4 листопада про світловідбивні елементи на одязі у пішоходів (до речі, за місяць їх було мінімум два), авторка сюжету каже: «У зв’язку з останнім розвитком подій та економією електроенергії» і повідомляє, коли на вулиці сутеніє, мешканцям «варто запастися світловідбивними елементами». «Останній розвиток подій», — це російські ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України.

Коли ведуча новин говорить про відновлення електропостачання в регіоні (новини від 25 листопада), в текстах звучать лише формулювання типу «наслідки масованої атаки (якої? чиєї? — “ДМ”) поступово долаються». Або от авторка сюжету про «встановлення металопластикових вікон на сходових клітинах під’їздів» пояснює коротко: «Які постраждали від прильоту (кого? чого? може, граки прилетіли? — “ДМ”)».

Слово «війна» не звучить навіть у начитці ведучої новини від 25 листопада, коли вона повідомляє про вшанування пам’яті загиблих: «... Вшанували пам’ять героїв, які віддали своє життя за цілісність і недоторканність своєї країни, та поклали квіти до пам’ятного каменю з іменами загиблих воїнів на алеї слави героїв України, на місці поховання Героя України Миколи Дзявульського». Хто шанував або хоча би покладав квіти, про яких героїв ідеться, яка з воєн взагалі мається на увазі, не сказали. Тільки якщо пошукати інформацію, можна з’ясувати, що герой України Микола Дзявульский — із Небесної сотні. Він мешканець Шепетівки, загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

Іноді про війну згадували, коли робили сюжети про волонтерські ініціативи, або розповідали про благодійні ярмарки, або повідомляли про новий додаток про «Розмінування України» чи застосунок про пошук зниклих дітей «Діти війни». Наприклад, це можна зрозуміти із сюжету від 11 листопада по «Заряд енергії від Шепетівки» — історії про волонтерів, які роблять енергетичні каші для армії. Або із сюжету на чотири хвилини від 25 листопада, як Шепетівський профліцей у межах свого проєкту «Енергія перемоги» виготовляє енергетичні батончики, каші й солодощі для підтримки армії. Або з новини цього ж випуску про благодійний концерт «Молитва за Україну» Олени Білоконь у Будинку культури. Де, щоправда, коментарі дають заступниця мера і двічі — начальниця відділу культури міськради.

Сюжет про волонтерську допомогу Херсону ніби також стосується війни. Сюжет триває більше, ніж шість хвилин під героїчну музику й відео, зняте кимось на телефон. У сюжеті п’ять коментарів, включно з водієм, тих, хто допомагав доставити на Херсонщину гуманітарний вантаж. Безкінечне промо благодійного фонду «Волонтерська варта». Потім, без паузи, перехід на іншу тему — цей же фонд готується до дня Святого Миколая.

Варто звернути увагу й на сюжет від 28 жовтня про акцію «Зігріємо солдат України». Це триденний проєкт, каже ведуча новин, у межах якого «у Церкві адвентистів сьомого дня провели майстер-клас по в’язанню шкарпеток». На екрані — ініціаторка акції, яка винайшла новий спосіб плетіння шкарпеток, зручніших для українських воїнів, і задалася (в тому числі на камеру) запитаннями: «А далі? Що робити? Як в'язати? Тут Бог мені дає таку мисль дзвонити до пастора нашої церкви (вказує кудись за камеру, де, судячи з усього, стоїть пастор, — “ДМ”) і запитати». Далі — включення коментаря «пастора Церкви адвентистів сьомого дня», що вони молилися й люди відгукнулися на їх ініціативу. Потім — включення коментаря ще одного представника церкви, який повідомляє, що «ми готові надати приміщення. Запрошуємо всіх бажаючих». Як це корелюється з інформацією ведучої, що акція тривала три дні (і, певно, вже скінчилась), не відомо. Як і фінал, в якому авторка сюжету повідомляє, що спільними зусиллями «наразі за два дні акції зв’язали три пари шкарпеток, які будуть передані на фронт».

Квінтесенцією дивного підходу до вибору тематики можна назвати сюжет про День автомобіліста, який вийшов в ефір 28 жовтня. Авторка сюжету (і водночас ведуча новин) провела опитування серед водіїв автівок: «Яку роль відіграє авто і що є головною проблемою автолюбителів?» Водії більше говорили про проблеми на зразок поганих доріг і неосвітлених вулиць, відсутність світловідбивних елементів у пішоходів. «Роль авто» в опитуванні залишилася не розкритою, а журналістка бадьорим голосом за кадром з автівками, які рухалися, поділилась рекомендаціями: «Будь-якого водія порадує якісь дрібниці для його машини, наприклад, можна вибрати як подарунок можна вибрати наклейки на автомобіль, підвіски, брелоки, ароматизатори, м’які іграшки або подушки». Сюжет авторка завершила радісним стендапом: «Немає значення, чи ви професійний водій, чи  водій за покликанням. Сьогодні ваш день! Нехай двигун тримає обертів, автомобіль буде чистим, а бак заправлений. Рівних доріг та зеленого світла, а кожна поїздка нехай буде легка і приємна!»

Источник материала
Поделиться сюжетом
Упоминаемые персоны