Операція «Відбілювання». Раміна врахувала помилки і влаштувала теплу ванну Вірі Брєжнєвій по-новому
Ютуб-канал Раміни вже давно став майданчиком для порятунку іміджу. Щоправда, лише в теорії. Бо щоразу, коли до неї приходили люди з явною метою відбілитися, це було не просто помітно, а кричало з екрану ще з обкладинки та назви. Тому ефект постійно був зворотнім – гостей вивалювали у лайні ще більше, а Раміну звинувачували у продажності.
Це було зі Світланою Лободою, яка приходила до нашої блогерки, намагаючись прорубати стежку в український шоубіз. Але не вийшло, бо співачка настільки неприховано себе виправдовувала і не визнавала помилок, що повірити у її слова було неможливо. Ну а інтерв'юерка просто давала Світлані говорити і не ставила неприємних питань. Тоді у мережі одразу з'явилася хвиля мемів та пародій.
Переглянути цей допис в InstagramДопис, поширений Катерина Сергеєва ????️ (@katerinna_sergeeva)
Потім на інтерв'ю до Раміни приходила дружина Миколи Тищенка – Алла Барановська. Усе відбувалося за тією самою схемою і реакція теж виявилася ідентичною. У коментарях або обурювалися, або потішалися. Бо порятунок іміджу Тищенка (операція зазделегідь провальна) мав настільки дитячий вигляд, що повестися було просто неможливо.
Раміна тоді теж мовчки кивала, а Алла говорила щось на кшталт: «його сприймають як киянина і він дуже багато робив і для міста, ще до політики. Господи, він був меценатом задовго до цього депутатства».
Також ми мали радість бачити інші інтерв'ю-відбілювання, які взагалі не працювали. До прикладу, розмова-порятунок для льотчика, спецагента, перекладача і супермена Олексія Арестовича. Витягати чоловіка з болота до блогерки Анни Оліцької прийшла Анастасія Арестович. Яка зокрема намагалася переконати глядачів, що її чоловік – ніякий не нарцис:
«Коли ще вивчала психологію, то у нарцисів є певні ознаки класичних нарцисів, і там жодна не підходить під Олексія. Тобто я розумію, що він така людина, скоріш більше епатажна. І дійсно, він проявляється нарочито якось, але це не клінічний нарцис».
Півроку томуОлена Кравець приходила на канал до Сергія Лиховиди виправдовуватися за цілий мішок своїх проколів. Натомість продемонструвала абсолютне нерозуміння, чого від неї всі щось хочуть. А ведучий тоді наразився на шквал критики в коментарях від своїх же шанувальників.
Напевне, усі ці прикрі фіаско дечому наших блогерок та й навчили. А саме – шукати нові, не такі кринжові форми теплих ванн.
Тому Вєра Брєжнєва, яка нині перетворилася на Віру, прийшла до Раміни (яка сказала, що вмовляла її на це два роки) не інтерв'ю давати, а просто поговорити. Про це вона одразу і заявила: «Для інтерв'ю треба мати бажання. І треба мати якусь ціль. Тобто, мені це інтерв'ю не потрібне. Я розумію тебе – в тебе є свій ютуб-канал, воно тобі потрібне. Мені – ні. В мене є своє життя, свої інтереси. І що стосується багатьох питань, які ти хотіла мені задати... Я зі своєю країною. Те, що я дійсно повинна робити – підтримувати і допомагати».
Далі пішли традиційні розповіді про донати й допомогу, які зазвичай широко використовуються у таких випадках. І треба сказати, що цей старий-добрий спосіб таки працює. Лиш на частину аудиторії, але працює. Щоправда він не є панацеєю – потрібно вміти його грамотно вибудувати. Олегу Виннику, наприклад, не допомогло. Як і тій самій Лободі.
Але у кожному разі, якщо знаменитості з репутаційними втратами чи їхні знайомі активно розповідають про добрі справи – це однозначні маніпуляції та відбілювання. Просто десь вони працюють, десь – ні. Приблизно те саме Раміна писала про Світлану Лободу, але там вже людину було не врятувати.
Цим текстом блогерка відповідає й на інші коментарі.
Віра Брєжнєва, треба віддати належне їй самій та її піарниками, усе робить значно продуманіше, ніж колеги. Вона не така нахабно-активна як була Лобода і намагається значно менше відсвічувати. Разом із тим постійно продукує інформаційні приводи,реакція на які завжди неоднозначна.Щодо небажання давати інтерв'ю – теж правильне рішення, на думку нашої редакці. Ну, тобто, якщо йдеться про таку розмову як з Барановською. Раміна не вміє (чи не хоче) ставити гострих питань, а без них розмова має геть кепський вигляд. І навіть найбільш наївні глядачі та глядачки почуваються надуреними.
Тому обрали формат просто дівчачої розмови, до якої долучилася ще і подруга Брєжнєвої та дизайнерка Катерина Сільченко.
Півтори години вони мило розмовляли про стосунки з чоловіками, жіночу реалізацію, впевненість у собі, комплекси і всяке таке. Ваша авторка, на жаль, щось не знайшла там нічого цікавого та мудрого, тому переказувати не буду. Напевне, ми в нашій редакції вже занадто старі для таких одкровень. Що ж до аудиторії Раміни, то там всі переважно у захваті.
З іншого боку, ми любимо щось смішне. Тому ось що Сільченко говорить про своє бачення сексу:
Усі посиденьки дівчат – десь у такому ж руслі.
Нагадаю, що до цього часу спроби Брєжнєвої повернутися у наш шоубіз хоч і були не такими незграбними, як у Світлани Лободи чи Олега Винника, але однаково сприймалися доволі негативно.
Наприклад, минулого року вона з'явилася на записі концерту «Новорічна платформа», але із телеверсії її виступ вирізали. У виданні «Музвар» тоді так трактували це рішення каналу «1+1»:
«Заради їхнього повернення телебачення не готове втрачати рейтинги: в телеверсії "Музичної платформи", яку новорічної ночі та 1 січня транслював "1+1 Україна", вирізали виступ VERA aka Вєри Брєжнєвої. Наразі це не дивно - телеканалам вистачає скандалів з їхніми "стандартними проєктами", щоб вигрібати ще й за музичних "гостей"».
Якщо «плюси» справді боялися вигрібати, то правильно робили. Бо ось Укрзалізниця не боялася і тому її кілька днів повозили колеги з шакалячого експресу. Усе через проєкт, в якому Брєжнєва для зйомок зіграла роль провідниці.
Попри це Віра не здається і шукає нові способи знову стати своєю. Нагадаю, що претензії до співачки не лише у тому, що вона під час війни жила і працювала в Росії, а і у тім, що просила не називати себе «українською співачкою». Нині ж просить про протилежне. Занадто часта і радикальна зміна самоідентифікації, в яку повірити вкрай складно.
Ми вже багато разів писали, що наше суспільство досить дружнє і толерантне до публічних людей, які щиро визнають свої помилки. Чи, принаймні, дуже професійно вдають цю щирість. Щоразу, коли в минулому проросійські знаменитості без жодних виправдань і нав'язливих згадок про свої донати, говорили про те, якими були дурними 8 років війни, це знаходило досить теплий відгук.
Прикладів не так багато – Алан Бадоєв, Макс Барських, Миколай Серга, Надя Дорофєєва. Вони теж працювали з росіянами, а дехто навіть жив в РФ. Та до них дуже рідко хтось має претензії. Бо усі вони дуже добре відрефлексували свої помилки і стали прикладами, що саме так потрібно будувати комунікацію.
Віра Брєжнєва теж могла на самому початку великого вторгнення зробити щось подібне. Це сприйнялося б як справді зміна поглядів і розуміння, чому саме попередня позиція була згубною та неправильною.
Усього цього не сталося. І, ймовірно, вже не буде. Віра відверто каже, що не має потреби в інтерв'ю. А також «нікому нічого не винна». Ба більше – ні про що не жалкує і нічого у минулому не змінювала б.
Ми в Антоніні завжди раді побачити в людях щось хороше і не вважаємо, що усі безгрішні. Але також ми дуже не любимо, коли нас намахують. А тут, схоже, саме той випадок.