Наукові установи і виші атестуватимуть за оновленою методикою

Про це інформує 24 Канал з посиланням на Міністерство освіти і науки України. У МОН вважають, що це дасть змогу оцінити ефективність діяльності закладів і забезпечити додаткове фінансування для найкращих установ, посилюючи їхню спроможність на міжнародному рівні.

Що передбачає така атестація

Нову методику розробили за участю українських науковців і міжнародних експертів із Великої Британії, Німеччини та Польщі.

Уперше в Україні атестація передбачатиме експертне оцінювання впливу на науку, обороноздатність, економіку й суспільство.

Під час атестації враховуватимуть як кількісні, так і якісні показники.

Оцінювати будуть 2000 українських і 300 іноземних експертів, що дасть змогу отримати всебічну і справедливу оцінку.

Методика пройшла широке громадське обговорення й отримала погодження кожного з 28-ми державних органів, що мають у своєму складі наукові установи, зокрема національної та галузевих академій наук.

Складові атестаційної оцінки

Згідно з новою методикою атестаційна оцінка наукової установи відтепер складатиметься з двох основних компонентів:

• Класифікаційна оцінка (кількісна) – визначається автоматизовано в системі URIS (Національна електронна науково-інформаційна система) на підставі даних та оцінки: кадрового потенціалу; якісної публікаційної активності; ефективності залучення зовнішніх ресурсів на дослідження; експертної діяльності; матеріально-технічної бази тощо.
• Експертна оцінка (якісна) – оцінка впливів діяльності установи на розвиток передової науки, обороноздатність, розвиток економіки та суспільства України тощо. Оцінюватимуть наукову установу за цими критеріями три експерти: два українських й один іноземний. До пулу експертів увійшли 2000 українських й понад 300 іноземних фахівців.

Нова методика ґрунтується на засадах справжньої конкуренції. Вона інкорпорує кількісні та, що дуже важливо, якісні показники. Ніколи раніше в Україні для атестації наукової діяльності установ не передбачалося залучення незалежних експертів, зокрема іноземних, для оцінювання впливу на наукову, суспільну та економічну складові на рівні країни,
– зазначила Ольга Полоцька, виконавча директорка Національного фонду досліджень України, кандидатка філологічних наук, членкиня робочої групи з розроблення методики.

Залежно від результатів атестації в межах однієї галузі виділять декілька груп наукових установ і закладів вищої освіти: від тих, хто набрав максимальний результат, до тих, хто обгрунтовано не пройшов атестацію.

Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру, член робочої групи з підготовки методики, додає, що нова методика розв'язує дві засадничі проблеми:

• По-перше, установи за результатами оцінювання рейтингуються, тобто порівнюються між собою, тоді як раніше достатнім було набрати певний "прохідний бал", і всі, хто правдами і неправдами цей бал набирав, автоматично вважалися успішними.
• По-друге, рейтингування буде не всіх установ, а в межах кожного з напрямів досліджень, що розв'язує питання, як порівняти між собою здобутки фізиків, біологів та мистецтвознавців. Нинішня оцінка розставить по відповідних місцях фізиків поміж фізиками, а мистецтвознавців поміж мистецтвознавців, і в кожній галузі стануть очевидними лідери та аутсайдери, зазначає експерт.

Які результати очікують

Ольга Полоцька наголошує: методика містить в собі чіткі сигнали того, що саме є пріоритетним та очікуваним для наукової галузі України. Наприклад, якщо установа має підтверджений досвід отримання національної чи міжнародної грантової підтримки, це свідчить про її інституційну спроможність та наявність лідерського потенціалу. Такі установи, очевидно, заслуговують на підтримку держави.

У МОН зазначають, що нова методика дасть змогу визначити найпотужніші наукові установи, для яких збільшать державне фінансування та можливості для розвитку. Також передбачать можливість отримання додаткового фінансування від міжнародних партнерів на посилення їхньої дослідницької інфраструктури, зміни юридичної форми з бюджетної на публічну, запровадження гнучкої системи оплати праці дослідників та інші речі, які повинні посилити наукові інституції.

Установи, які не пройдуть атестацію, у разі відповідного рішення їхніх засновників, можуть бути реорганізовані – долучитися до більш спроможних і сильних інституцій, але принципово зі збереженням дослідників, фінансування, майна та, якщо потрібно, навіть структурного підрозділу.