Про це розповів очільник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій публічному звіту п’ятирічної роботи відомства.
За його словами, повномасштабне російське вторгнення викликало бажання людей позбавлятися від російсько-імперської спадщини. У зв’язку з цим Верховна Рада 2023 року ухвалила закон про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні.
“Ми отримали дані від обласних адміністрацій про перший рік реалізації закону про декомунізацію. Щонайменше 25 тисяч 194 об’єкти топонімії було перейменовано в рамках реалізації цього закону протягом цього року і щонайменше 1 тисяча 66 пам’ятників і знаків було демонтовано. Важливо підкреслити, що насправді таких об’єктів більше. Деякі об’єкти були демонтовані або перейменовані до набуття закону. Реакція на російську агресію спонукала людей самих здійснити ці заходи і деякі органи самоврядування не чекали закону, а почали діяти раніше”, - сказав він.
За словами Дробовича, УІНП також долучився до напрацювання проєкту постанови ВР про зміну назв населених пунктів у тимчасово окупованій АР Крим. Згідно з цим документом, заплановано перейменування 668 топонімів. При цьому частина населених пунктів буде декомунізована, а частині повернуть історичні назви.
Щодо реабілітації репресованих радянською владою, то Дробович розповів, що загалом було реабілітовано 1970 людей, а 741 людину було визнано потерпілою від репресій. Зокрема, за поданням УІНП було реабілітовано українського та вірменського кінорежисера Сергія Параджанова.
На думку Дробовича, протягом 2025-2026 років УІНП має стати ключовим інститутом у досягненні польсько-українського історичного порозуміння.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада вже перейменувала близько 330 населених пунктів, назви яких містили символіку російської імперської політики або не відповідали стандартам державної мови.