Медіапідсумки 2024: російська пропаганда, «хороші русскіє», ухилянти-медійники і гучні скандали року

Вівторок, 31 грудня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

«Детектор медіа» традиційно підсумовує найважливіші події медіароку. Деякі тексти вже вийшли, деякі ще вийдуть протягом найближчого тижня.

Цей рік став черговим випробуванням для українського медіапростору, який балансував між викликами війни, пошуком довіри аудиторії та збереженням професійних стандартів. Мої колеги аналізують, як змінилася медіасфера, які тенденції визначали ринок, що вдалося подолати, а що залишається викликом. Також заглядають у 2025-й, окреслюючи перспективи для індустрії в умовах складної, але незламної реальності.

Цей лист до вас, найвідданіші читачі «Детектора медіа», як підсумкове звернення, де я зібрала найцікавіші й найактуальніші тексти, написані моїми колегами за непростий, але важливий 2024 рік.

Та розпочну листа я з кількох запитань, які прозвучали під час круглого столу «“Хорошие русские” — хто вони? (Феномен “хороших русских” у гібридній війні Московії проти України й Заходу)». Чи існує взагалі в Росії ліберально-демократична опозиція? Чи можна вважати російські медіа в екзилі справді незалежними? Чи варто українцям довіряти росіянам, які начебто виступають проти Путіна? Володимир Огризко (модератор зустрічі) запитав Віталія Портникова, який працював у російських медіа багато років, у чому причина російської сучасної імперськості, яка змушує навіть (псевдо)лібералів говорити, що Росія повинна бути імперією від Балтійського моря до Тихого океану. З думкою Портникова перегукується фраза ще одного учасника дискусії, Айдера Муждабаєва: «Російські ліберали — це відділ ФСБ у відрядженні». А от журналіст Роман Цимбалюк, який пропрацював кореспондентом у Москві 13 років, розповів, що з 2014 року російські ліберали просто створювали імітацію виборів. Ірина Семенюта була на заході і слухала відповіді учасників. Тож, «Опозиція чи агенти Кремля? Хто такі “хороші русскіє” та чого від них чекати українцям», відповіді читайте в цьому тексті. Про російську «ліберальну» публіцистку, яка змінила свої «погляди» й тепер займає антиукраїнську позицію, для «ДМ» написала Наталія Стеблина: «Як колишня “хороша росіянка” Латиніна стала підтримувати “ампутацію” українських територій».

Залишу одразу посилання на ще один текст Ірини Семенюти: «Жінка-кішка, донецька версія. Що відомо про Юліану Лебединську, яка пише книжки для “дітей Донбасу”».  Це матеріал зі спецпроєкту «Медіаколаборанти», у якому «ДМ» пише про українських медійників, що свідомо пішли на співпрацю з окупантом і стали колаборантами під час повномасштабного вторгнення. Також окремим осередком російської пропаганди є коло письменників-«фантастів», які багато років або жили в Україні або були гостями міжнародних літературних фестивалів, але з початком війни систематично поширювали антиукраїнські пропагандистські наративи — і в книжках, і у власних виступах. Сама Лебединська публічно ці наративи не висловлювала, як кажуть її колишні колеги по українських виданнях, але зараз вона «творить» у Донецьку, куди переїхала у 2021 році. «Детектор медіа» ознайомився з її творчістю, щоб дослідити, який контент вона поширює на окупованих територіях, зокрема для дітей.

Костянтин Задирака та Андрій Пилипенко у спецпроєкті «Кремлеграм» аналізували, які «больові точки» використовувала російська пропаганда у 2024 році, щоби впливати на українців. У тексті колег — ключові маніпулятивні повідомлення, які ворожі пропагандисти публікували в телеграмі. Оскільки саме він залишається і головною платформою отримання новин під час війни, й одночасно основним джерелом поширення російської пропаганди, «Детектор медіа» систематично проводить дослідження її наративів. У 2024 році агітпроп розвивав тенденції, закладені у 2023-му, — розділяти та протиставляти одна одній різні частини українського соціуму: військових і цивільних, громадян і державу, концентруючись на проблемах і переживаннях суспільства втомленого, травмованого та виснаженого війною. Цього разу колеги виокремили п’ять ключових тем, на яких паразитувала російська пропаганда. Це події на фронті, мобілізація та конфлікт між військовими і політиками, «нелегітимність» президента Зеленського, обстріли України та дискредитація західної допомоги. Результати цього медіароку шукайте також за тегом #Підсумки року 2024.

Додам, що раніше автори «ДМ» публікували і огляд змін на ринку телереклами за 2024 рік у порівнянні з 2023-ім, аналізували основні наративи, які просувала російська пропаганда впродовж 2024-го, також аналізували, як CTV та глобальні тренди змінюють рекламний ринок. Розмову про волонтерські підсумки року з Марією Берлінською читайте тут. Огляд десяти ключових подій медіаринку 2024-го за версією «Детектора медіа» читайте тут, а про 15 подій у світі мереж і технології 2024-го — тут. Огляд головних подій 2024 року у світі кіно в Україні до вашої уваги тут.

Фільм Суспільного «Якби Чорновіл» став не лише спробою зазирнути в альтернативну історію, а й дзеркалом для сучасної України. У ньому розкриваються болючі питання: хто і що заважає реформам у нашій державі? «Це не просто про історію, це про нас сьогодні, про вибори, які ми робимо, і про тих, хто блокує зміни», — пише моя колега Марія Спалєк, яка проаналізувала стрічку та її контекст. Як постать В’ячеслава Чорновола актуалізує тему лідерства в кризові часи? Чи може фільм змінити наше бачення реформ? Читайте  «Фільм Суспільного “Якби Чорновіл”: хто насправді заважає реформам в Україні», щоб дізнатися, чому ця стрічка заслуговує на увагу кожного, хто вірить у можливість змін.

Незабаром розпочнеться четвертий рік великої війни. Моя колега Наталія Данькова пише, що вже кілька років як у новорічному ефірі українських каналів немає радянських фільмів, російських артистів, «голубих огоньков», натомість героями новорічного кіно є ветерани, військові та волонтери. Українські канали зосереджені на вітчизняному продукті. У марафоні «Єдині новини» планують підбивати підсумки цього року та будувати прогнози на новий. А розважальні канали готують спецвипуски своїх шоу, лінійки різдвяних або популярних фільмів, серіалів і концерти: шоу Олі Полякової, гуртів «Океан Ельзи», «Жадан і собаки». Новорічне привітання Президента України Володимира Зеленського розпочнеться 31 грудня о 23:40. Що покажуть в останній день року, новорічну ніч і перший ранок 2025-го телемарафон, ICTV2, СТБ, Новий, «1+1 Україна», «2+2», ТЕТ, «Плюс Плюс», «Ми — Україна+», НТН, К2 і Суспільне? Концерти, гумор, кіно та підсумки року.

«Антоніна» також запрошує згадати, яким був 2024-й. Мої колеги з «Детектора медіа» звикли підсумовувати рік, аналізуючи те, що ви, наші любі читачі й читачки, найактивніше читали. Щоразу, згадуючи події, про які писали, в «Антоніні» не можуть повірити, що це було ось недавно. Важко жити в таких динамічних умовах. Але не нудно.  Отже, ловіть десять найпопулярніших матеріалів від «Антоніни».  Тут і телеведучий-ухилянт, і охрінівший Гордон, і сіськадовськ та радикальна зміна образу українців у роспропаганді.

Друзі, цей рік був дуже непростим, але, як написала Лєна Чиченіна, й не нудним. Ми разом пройшли його з гідністю, аналізуючи події, виклики й здобутки українського медіапростору. Мої колеги розповідали про російську пропаганду, підсумували медіарік, зазирнули за лаштунки телемарафону, висвітлювали історії колаборантів і тримали фокус на реформах. Усі ці теми стали відображенням нашої незламності та сили. Всією командою дякуємо вам за те, що залишаєтеся з нами, вірите в нашу роботу та підтримуєте нас. Бажаємо у 2025 році миру, правди й перемоги. Зоставайтесь із «Детектором медіа» — попереду багато важливого!

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.