рейтинги
рейтинги
13 листопада, вівторок
Ашберн
Вхід
Дата народження
25 жовтня 1957
Країна
Україна
Соц.мережі
171
Анатолій Гриценко

Український політик і військовий діяч, міністр оборони України (2005–2007), народний депутат України VI і VII скликань, голова «Громадянської позиції», полковник запасу. Одружений, 4 дітей.

 Хто насправді такий Анатолій Гриценко і які гріхи водяться за рейтинговим кандидатом в президенти? Про це повідомляє Політека.

Біографія

Анатолій Степанович Гриценко народився 25 жовтня 1957 року в селі Багачівка Звенигородського району на Черкащині. Через три роки його сім’я перебралася в Ватутіне. Там зараз проживає мати Гриценко.

Ще з часів авіаційного Анатолій Гриценко захоплюється грою в футбол, шахи. У курсантські роки був відмінним бігуном-стаєром. Любить вибратися на природу порибалити, посмажити шашлики. Завзятий курець і преферансист.

Родина

Батько – Степан Дем’янович (1927 – 16 лютого 2013). Був призваний в сімнадцять років, брав участь у Другій світовій. Служив сапером, потім танкістом, шість з половиною років віддав армії. Мати – Ганна Тихонівна (1936), працювала на будівництві, вийшла на пенсію. Брат Віталій (1964) – льотчик військової авіації, майор запасу.

Одружився в перший раз на четвертому курсі авіаційного, дружина (до 2002) – Людмила Михайлівна. Двоє дітей від першого шлюбу: Олексій (1979) і Світлана (1982). Друга дружина (з 2003) – Юлія Володимирівна Мостова (1968), журналістка, співзасновник і головний редактор «Дзеркала тижня». Дочка від другого шлюбу – Ганна (2004). Пасинок Анатолія Гриценка – син Мостової, Гліб Разумков (1998).

Освіта і армія

При СРСР юний Анатолій був зразковим піонером і комсомольцем. Шкільне навчання давалося йому легко, у вільний час він багато читав, переважно художню літературу. Згодом запійне читання викликало проблеми із зором.

У дитинстві мріяв піти по стопах батька: спершу хотів стати машиністом, потім – гірським рятувальником, коли Степан Гриценко змінив професію. Але після восьмого класу вирішив вступати до Київського суворівського військового училища, чим шокував батьків. Однак Анатолію в його виборі не перешкоджали.

У 1972 році він вступив до КСВУ, набравши найвищий бал серед 2700 конкурсантів. За два роки закінчив його з золотою медаллю.

В училищі Анатолій Гриценко отримав спортивний розряд з легкої атлетики та стрільби з автомата. Згодом знання успішно застосував на практиці: вже на посаді міністра оборони на міжнародній виставці в Абу-Дабі на прохання представника розробника зброї протестував новий пістолет. З першого підходу до мішені вибив чотири дев’ятки і чотири десятки.

Поступив після КСВУ в Київське вище військове авіаційне інженерне училище. Анатолій Гриценко закінчив його, як і Суворівське, з відзнакою – в 1979.

Після проходження військової служби в червні 1979 – листопаді 1981, повернувся в авіаційне училище на ад’юнктуру (військовий аналог аспірантури). Успішно захистив в 1984 дисертацію достроково, наступні вісім років викладав тут.

Вів технічні дисципліни. Не боявся ставити двійки на іспиті синам високопоставлених батьків – замполітів або замнач училища.

Закінчив курси Військового інституту іноземних мов американського МО в 1993, Академії ВПС США в 1994 – першим серед українських офіцерів.

У 1995 Анатолій Гриценко проходив стажування в Академії ЗСУ.

У період з 1997 по 1999 роки став главою окремого підрозділу в складі РНБО України. Аналітична служба була створена тодішнім заступником голови секретаря РНБО за рекомендацією Гриценко.

Після 27 років служби був звільнений в запас в чині полковника в грудні 1999.

Виступав з авторської лекцією в Гарвардському університеті, опублікував ряд монографій в Україні і за кордоном. За авторством Гриценко вийшло понад сто наукових робіт.

Кар’єра в політиці

Перші кроки в політиці зробив ще під час викладацької діяльності в авіаційному. Очолювана Гриценком парторганізація кафедри першою серед всіх військових структур в УРСР відмовилася виплачувати членські внески в ЦК.

У червні 2004 року приєднався до виборчого штабу Віктора Ющенка, який претендував на президентський пост. Працював на інформаційно-аналітичному напрямі. Команда на чолі з Гриценком в екстреному порядку за два дні розробила передвиборчу програму Ющенка. Майбутній президент України трохи її доповнив – вийшли «10 кроків назустріч людям».

4 лютого 2005 року Анатолію Гриценко була довірена посада міністра оборони України, яку він обіймав до 18 грудня 2008.

Гриценко прийшов на посаду в чині полковника і за чотири роки без малого не «підвищив себе». Став першим міністром, який почав оплачувати використання службового транспорту.

Протягом виконання своїх обов’язків на посаді міністра, Гриценко неодноразово піддавався нападкам з боку політичних опонентів. Йому інкримінували нецільову витрату коштів, виділених на МО, неефективність в боротьбі з корупцією та порушеннями в армії.

У відповідь Гриценко в жовтні 2006 року викликав «на дуель» генерального прокурора Олександра Медведька – запропонувавши взяти участь в спільних дебатах в прямому ефірі. Медведько виклик проігнорував.

У грудні 2008 Гриценко очолив новостворену Всеукраїнську громадську організацію «Громадянська позиція». З цією політсилою він брав участь в президентських виборах 2010 року, на яких набрав 1,2%. На наступних виборах глави держави результат Гриценко помітно поліпшив – до 5,48%, ставши четвертим згідно уподобань виборців.

«Громадянська позиція» брала участь у виборах в Раду 2012 року. Політсила увійшла до складу об’єднаної опозиції, ядром якої виступила найбільша фракція «Батьківщина». Гриценко в списку значився під номером три, перші два – Юлія Тимошенко (не допущена до участі у виборах) і Яценюк. На початку 2014 року вийшов зі складу фракції через конфлікт з Арсенієм Яценюком.

Під час Євромайдану Анатолій Гриценко ратував за застосування мітингувальниками мисливської вогнепальної зброї з метою самозахисту.

На виборах 2014 року в Верховну Раду «Громадянська позиція» отримала 3,10% голосів виборців і не пройшла до парламенту, не подолавши бар’єр у 5%.

Президент Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова протягом останніх майже 20 років.

Компромат і чутки

У школі з самого першого класу хлопчика називали «Анатолій Степанович». Але не через надмірну повагу – разом з ним вчився його тезка, теж Анатолій Гриценко.

Під час навчання в Суворівському училищі порушив наказ офіцера. Після завершення занять зі стрілецької підготовки разом з однокашниками продовжував практикуватися, хоча комвзвода наказав Анатолію заняття завершити за графіком і здати зброю. За непослух позбувся звільнення, але своїх не видав.

Анатолій з дитинства відрізнявся впертістю. За багато років після училища, вже на посаді міністра оборони, Гриценко не виконував деякі вказівки президента Ющенка – які могли б порушити обороноздатність держави.

Гриценко просив Ющенко не нагороджувати його державними нагородами з нагоди п’ятдесятиріччя – через їх знецінення деякими персонами зі списку нагороджених. В результаті отримав іменний пістолет.

За Гриценко водиться грішок – він любить довше поспати. За його власними словами, «якби не дзвонив будильник, здається, спав би до півдня».

Згідно з чутками, дружина Гриценко, Юлія Мостова, має серйозний вплив на свого чоловіка. Вона жваво цікавиться внутрішньою політикою і міжнародними відносинами в форматі Україна – США – Росія. Анатолій Гриценко – беззмінний президент Українського центру економічних і політичних досліджень з грудня 1999 року. Через рік, у жовтні 2000, Центру присвоєно ім’я Олександра Разумкова (пом. 1999) – колишнього чоловіка Юлії Мостової і колишнього начальника Гриценко, з яким Анатолій Степанович познайомився в 1995 році.

Анатолій Гриценко відрізняється своїми різкими висловлюваннями, зокрема, антиросійського характеру.

Так, 27 червня 2014 року, в розпал конфлікту на сході України, в прямому ефірі «Шустер Live» виступив з пропозицією фізичного усунення Володимира Путіна. 3 липня 2017, після серії вибухів машин з українськими силовиками зазначив, що «на кожен підірваний автомобіль в Києві або Маріуполі повинні припадати по дві підірвані машини в Москві або Таганрозі». Вважає Росію ворожою державою. У самій РФ проти Гриценка за подібні слова завели кримінальну справу за «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності».

Декларація

Згідно зі щорічною декларацією за 2016 рік, Анатолій Гриценко заробив трохи більше 150 тис. гривень. З них 21,5 тис. склала заробітна плата за місцем роботи – доцентом кафедри політології Києво-Могилянської академії. Пенсію, з урахуванням регалій і вислуги років, Гриценко отримав в розмірі 128,9 тис. гривень. Загальний дохід членів сім’ї за 2016 склав 454,3 тис. гривень.

Анатолій Гриценко задекларував 82 сотки землі в місті Українка Київської області та приватний будинок на даній території на 347,4 кв. м. У Києві йому і його родині (синові, дочці, дружині) належать чотири квартири: 56,2, 80,2, 32,9 і 110,3 кв. м.

З транспортних засобів Гриценку належать машина «Вольво» 2013 року випуску і водний мотоцикл «Ямаха» 2006. На банківських рахунках у Анатолія Гриценка гривневий депозит в розмірі 3,2 млн гривень.

Фото і відео



Дата народження
25 жовтня 1957
Країна
Україна
Соц.мережі