Розлив нафти біля Криму: адвокати ініціюють арешт активів компанії-винуватця та відповідальність Росії

Українські адвокати та екологічні організації мають намір притягнути до відповідальності Росію і структури, що від її імені володіють Каспійським трубопровідним консорціумом, за шкоду, завдану довкіллю внаслідок розливу нафти в Чорному морі 7 серпня 2021 року. Зокрема, в рамках порушеного кримінального провадження вони збираються ініціювати арешт активів КТК. Про це вони заявили на прес-конференції у Києві, повідомляє "Обозреватель".

Загальний розмір збитку України та її громадян ініціатори процесу оцінили в 1 млрд грн. Вони також звернулися до міжнародної спільноти з вимогою розібратися з наслідками екологічної катастрофи, викликаної діями КТК в регіоні.

Нагадаємо, інцидент з танкером Minerva Symphony, який під грецьким прапором перебував у Чорному морі поблизу Новоросійська, стався 7 серпня. З терміналу, що належить КТК, при завантаженні танкера стався витік нафти. У КТК стверджували, що площа розливу склала всього 200 кв.м, а обсяг вилитої нафти не перевищує 12 куб. м – це близько 10 тонн.

Акціонерами КТК є, серед інших, Російська Федерація (в управлінні "Транснафти" 24%, на балансі 7%), Казахстан (Казмунайгаз – 19%, Kazakhstan Pipeline Ventures LLC – 1,75%), а також Rosneft-Shell Caspian Ventures Limited – 7,5%.

Згодом з'ясувалося, що пляма займає не менше 80 кв. кілометрів і витягнулася вглиб моря на 19 км. Розслідування встановили, що різниця між вилитою з терміналу обсягом нафти й тим, що потрапив у танкер, склала 384 т. Росія оцінила збитки в 4,5 млрд рублів (близько $60 млн), проте КТК не погодився з цією оцінкою і відмовився відшкодовувати шкоду до рішення суду.

Громадські організації отримали низку звернень від жителів Криму, стурбованих ситуацією, і вирішили проводити самостійний моніторинг наслідків екологічної катастрофи. Активіст ГО "Юристи за екологію" Дмитро Зеленюк зазначив, що організації звернулися до президента, прем'єр-міністра, Мінекології, а також до МЗС з проханням допомогти у висвітленні ситуації на міжнародному рівні. Також активісти вирішили звернутися до юристів та ініціювати відповідні розслідування щодо Росії та КТК.

"Прокуратура АР Крим отримала нашу заяву про [злочини відповідно до норм Кримінального кодексу] порушення правил екологічної безпеки й забруднення моря, а також про екоцид", – підкреслив адвокат і керуючий партнер АО Barristers Олексій Шевчук. За його словами, порушене кримінальне провадження під процесуальним керівництвом прокуратури АРК розслідуватиме Національна поліція.

Відповідні статті ККУ - ст.236 (порушення правил екологічної безпеки), ч. 1 ст. 243 (забруднення моря) та ст. 441 (екоцид) передбачають строки покарання від 3 до 15 років.

"У рамках кримінального провадження в Україні ми будемо вимагати провести екологічний аудит КТК, будемо проводити експертизу щодо визначення розміру збитків і намагатися через міжнародне співробітництво витребувати у КТК документи й матеріали щодо забруднення. Ми будемо говорити про відшкодування збитку і потенційний арешт тих активів, які нам вдасться знайти на території України та за її межами, щоб забезпечити можливу компенсацію в кримінальному провадженні потерпілій стороні. Також буде ініційовано цивільний позов про відшкодування збитку. Ми усвідомлюємо, що потерпілою стороною у цьому випадку будуть громадяни, представлені громадськими організаціями, й держава Україна", – заявив Шевчук.

Варто відзначити, що "Роснафта", як і компанія Лукойл, а також деякі дочірні структури Газпрому перебувають під санкціями в Україні. Блокування активів, обмеження торгових операцій і запобігання витоку капіталу з України є основними елементами цих санкцій.

Партнер ЮК "Єправо" Владислав Власюк підкреслив, що крім екологічного збитку навколишньому середовищу завдано ще й шкоди законним правам жителів Криму, зокрема, йдеться про право на безпечне природне середовище. "В результаті дій "Роснафти" та інших мова йде про порушення прав людини. Ми вже підготували і подали юридичну претензію до компанії КТК в інтересах потерпілих громадян України, про відшкодування збитку на суму 1 млрд грн. Якщо ця претензія не буде розглянута позитивно, ми будемо звертатися з цивільним позовом про відшкодування завданої шкоди", - підкреслив Власюк.

Автор: Григорій Бондар