Кілька днів поспіль у Києві вже довоєнні затори від тих, хто повертається до міста

У Києві ще небезпечно, містян просять почекати, перш ніж вертатися додому. Мер столиці Віталій Кличко вже втретє звернувся до киян із проханням не поспішати, бо у передмісті ще працюють сапери, зберігається небезпека повітряних атак, кілька разів на день у столиці  лунають сирени. Втім, громадяни до цих благань не дослуховуються: сьогодні на в’їзді до Києва зібрався восьмикілометровий затор.

Про це йдеться в ТСН.

Корки на в’їзді до Києва нині щоденне видовище. Останній тиждень до фур з продуктами, волонтерських авто та машин військових тут у більшій кількості додалися – цивільні.

Антон їде до столиці на роботу, родина поки в евакуації. А Руслан везе додому батьків. Каже, вони довго його вмовляли повернутися додому, зрештою він – погодився.

За офіційною статистикою, щодня до України повертаються, понад 22 людей, що виїхали у перші дні війни.

Марго та її пес Кукі на столичні Осокорки повернулися з Польщі. Своє рішення виїхати Марго називає скоріше – імпульсивним. «Тобі просто хочеться втекти, ти сам не розумієш, шо там взагалі як, хочеться кудись втекти подалі», - каже дівчина.

У Польщі вони з подругою орендували житло – статус тимчасово прихищених не оформлювали. Волонтерили у центрі допомоги українцям, а паралельно намагалися – знайти роботу. «Є такий сайт, там можна поглянути, скільки відгуків на одну вакансію, і в середньому це 30-40 людей», - каже дівчина.

Коли стало зрозуміло, що роботи нема, а гроші закінчуються, Марго вирішила – повернутися. Їхала з Кукі на перекладних. Перше, що зробила вдома - облаштували місце для сну, бо не почуваються в безпеці.

Її компанія, яка до війни займалася продажем чая та кави, поки не працює. Вона жартує, що вижити вдома все одно буде простіше, ніж на чужині. «В мене тут ціла шафа, якщо що борошно є, все в мене є, я не пропаду», - переконує дівчина.

Паша і Маша до Києва повернулися тиждень тому. У першій день війни вони виїхали на Захід України, перші вибухи заскочили їх зненацька. Місяць вони провели у Тернополі. Спочатку, кажуть, сиділи в телефонах, щосекунди оновлюючи стрічку новин. Потім дистанційно почали допомагати друзям, які заснували волонтерську організацію. Зрештою зрозуміли, що в Києві можуть бути корисними. Наважилися повернутися – не одразу.

«Ми не знали, якщо ми повернемося, то як ми будемо реагувати: чи ми будемо сидіти в підвалі, чи ми зможемо нормально працювати. І це було головне, бо якби ми не змогли нормально працювати, то нам би не було сенсу повертатися», - каже пара.

Паша і Маша кажуть,  нині почуваються спокійно бо приносять користь. Але на випадок нових атак на Київ, все ж таки продумали шлях евакуації машиною. Крім цього нічого особливо не планують. «Зараз в нас горизонт - планування на завтра», - додають вони.

Читайте також:

 Відвойовану техніку РФ відшкребли від решток окупантів, відремонтували і оснащують нею цілі українські бригади

В Гостомелі впроваджують жорстку комендантську годину, щоб очистити місто від снарядів, мародерів і ДРГ

В Бородянці ворог цілив у підвали, де ховались люди, а рятувати вцілілих не давав постійними обстрілами