З 1 липня: у Польщі згорнули програму допомоги не українцям, а полякам, які прихистили біженців з України

Днями російські видання просто вибухнули заголовками, якими з відомою часткою зловтіхи повідомляли своїм читачам, що “з 1 липня Польща припиняє щоденні виплати українським біженцям”.

Російські журналісти посилалися на інтерв’ю заступника міністра внутрішніх справ Польщі Павла Шефернакера.

Однак, як це часто буває, фраза, вирвана з контексту, та ще й з того контексту, в якому автори заголовків не орієнтуються, привела до млявої спробі створити сенсацію.

Так от, не було жодних щоденних виплат українцям.

Ті 40 злотих на день (€8,7), про які йде мова, отримували зовсім не українці: це була допомога держави полякам, які приймали у себе вдома сім’ї біженців.

На час війни заборонять підвищувати ціни на газ та тепло: закон вже у Раді.

Спочатку цей проект польського уряду був розрахований на два місяці, але на початку травня влада вирішила продовжити його ще на два – до 1 липня.

Так що нічого сенсаційного не сталося.

Навіть навпаки: програма, розрахована на два місяці, працюватиме чотири.

Звичайно, проблеми і у біженців, і у поляків є, і їх багато.

Але це явно не 40 злотих на людину в день.

Ще на початку війни, коли потік українців хлинув до Польщі, ніяких урядових програм підтримки тих, хто приймає у себе сім’ї біженців, не було.

Поляки пропонували дах над головою і їжу не за можливі привілеї від держави, а просто так.

Наприклад, за лічені дні після початку війни в Facebook-групу допомоги українським біженцям у Польщі додалися 300 тис.

Житло пропонували у всіх частинах країни.

Відкривали спеціальні безкоштовні групи в приватних дитячих садах, проводили психологічні консультації, збирали одяг та іграшки.

І гіпотетичні 40 злотих – це останнє, про що думали поляки, які поспішали після роботи в центр прийому біженців.

Самі українці отримували одноразову допомогу – 300 злотих на людину (€65).

Крім того, сім’ї біженців з дітьми мають право на участь у державній програмі 500+ – на кожну дитину до 18 років держава виділяє 500 злотих (€110) на місяць.

Плюс – безкоштовний громадський транспорт, курси польської мови.

Деякі програми уряд закінчує: крім 40 злотих, які з 1 липня не будуть виплачуватися полякам, які прихистили у себе біженців, в Польщі з 1 червня скасовано безкоштовний проїзд на міжміських поїздах: тільки зі східних міст в центр країни і назад.

Проте в кінці травня з’явилася нова державна програма: міні-клуби для українських дітей віком від 3 до 5 років, де матері зможуть залишити малюків на кілька годин, поки відвідують мовні курси або співбесіди для влаштування на роботу.

Волонтерська машина працює, мабуть, з більшим розмахом, ніж урядова: візки біля супермаркетів, куди покупці складають памперси, продукти, шампуні та інші необхідні речі для біженців.

Рюкзаки з повним набором канцелярського приладдя, які отримують українські діти в польських школах.

На літні екскурсії і в табори ці діти теж поїдуть – на їхні путівки скидаються батьки польських однокласників.

28 травня заступник міністра внутрішніх справ Павло Шефернакер в інтерв’ю агентству РАР говорив, що ЄС досі не передав Польщі обіцяні €144,6 млн на підтримку українських біженців.

І це не та сума, яка зможе вирішити всі проблеми.

Допомога Євросоюзу Польщі повинна обчислюватися мільярдами, а не мільйонами.

Так, як це було з Грецією і Туреччиною в 2015-2016 роках.

Туреччина і Греція отримали від ЄС мільярди євро (2 млрд Греція і майже 6 млрд Туреччина).

Саме вони взяли на себе основний потік біженців з Сирії і створили щось на зразок буферної зони.

Поява в Польщі мільйонів біженців, звичайно, викликало і підвищення цін, і посилення деяких бюрократичних процедур.

Головне, що має бути у людини в Польщі, це PESEL, ідентифікаційний номер.

Щоб його отримати, біженці займали чергу з ночі, і все одно не завжди потрапляли з першої спроби.

І тепер всі іноземці, які працюють і живуть в Польщі, змушені витрачати набагато більше часу на будь-яку процедуру на зразок заміни посвідки на проживання, водійських прав або продовження договору оренди.

Так, у Польщі зараз не найлегший час.

Ейфорія закінчилася, і прийшло усвідомлення, що війна ця може затягнутися надовго.

Польський уряд на це, безсумнівно, не розраховував.

Тому він згортає одні програми і починає нові.

Це проби і помилки, які відчувають на собі і поляки, і українці.

Але майже в кожній вітрині висить український прапор.

Але в кожній установі, приватній або державній, неодмінно знайдеться співробітник, який говорить українською.

Держава має право знесиліти і відмовити, громадянин – ні.

Вертикаль може впасти, горизонталь – ніколи.