"Усі розуміли, що прийшла біда": лікарка з Харкова розповіла свою історію музею "Голоси Мирних"

Лікарка-неонатологиня Туріне Омарова була на чергуванні, коли по Харкову почали бити російські ракети. Тоді жінок та малюків спускали у підвали, там же приймали пологи. Спогадами про ті дні вона поділилася з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"24 лютого була паніка, невідомість. Все лякало. Усі ми були у небезпеці. Спускалися до підвалу, і спали там, і працювали там, і народжували там...", — згадує Туріне.

Усі, хто був у лікарні в перші дні війни, підтримували один одного — наче були знайомі багато років. Новоспечені татусі відносили діточок до підвалу, допомагали не лише дружинам, а й лікарям.

"Усі розуміли, що до нас прийшла величезна біда, але нам усім треба триматися, згуртуватися і разом ми переможемо. Навіть дітки їли та спали, не плакали. Жінки все своє кохання дали дітям, які відчували себе у безпеці", — ділиться неонатологиня.

Коли обстріли посилилися, її родина виїхала до Харківської області. Згодом Туріне вирушила звідти до Кропивницького, де тепер працює у відділенні реанімації. Каже, що житло у Харкові "плюс-мінус" ціле — розбиті вікна. Повністю згорів бізнес батьків.

"Треба вірити у краще і сподіватися. Найцінніше, що ми маємо, не квартира або машина. Це родина та здоров’я твоє і твоїх близьких. І час, який у нас, на жаль, швидкоплинний", — упевнена Туріне.

Дивіться та слухайте її історію за посиланням.

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею "Голоси Мирних" https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії (800) 509 001.