200 сталевих рук і ніг: як наші воїни отримують безкоштовне протезування та реабілітацію у Сваляві
200 сталевих рук і ніг: як наші воїни отримують безкоштовне протезування та реабілітацію у Сваляві

200 сталевих рук і ніг: як наші воїни отримують безкоштовне протезування та реабілітацію у Сваляві

У 25-річного військового Володимира Лученка – один протез. Торік, 16 липня, на херсонському напрямку, у свій день народження він дістав важку мінно-вибухову травму.

– Став на “пелюстку” і мені відірвало стопу. Але відрізали, на жаль, вище. Тому що була довга евакуація, під обстрілами. Вона тривала чотири години. І за цей час почали відмирати тканини. Але нічого, залишився живий, – говорить Володимир.

Позаду у нього – місяці лікувань, різні госпіталі та дві складні операції. На інформацію про благодійників з Америки та безкоштовне протезування й реабілітацію натрапив у соцмережах.

 – Я залишив заявку. Міністерство оборони дало дозвіл на виїзд за кордон. І так я полетів в Америку на протезування. Зараз протез потребує сервісного обслуговування. Налаштовуємо його під нову куксу. Бачите, як я ходжу, все нормально. Я ожив зразу, – каже Володимир Лученко.

На Закарпатті у невеликому містечку місті Свалява працює клініка, що допомагає повернутися до повноцінного життя дорослим і малим українцям, які втратили руки й ноги під час війни. Відкрили її неймовірні люди – вихідці з України, які живуть, працюють і ведуть свій бізнес у Америці.

Юрій Арошидзе – бізнесмен і Яків Градинар – сертифікований протезист і ортезист. Після початку повномасштабної війни вони заснували в американському Міннеаполісі благодійний фонд, об’єднали сотні людей. Відкрили дві клініки – в Америці та на Закарпатті.

І вже другий рік поспіль роблять велику благородну справу для наших незламних Героїв – безкоштовно виготовляють і встановлюють на їхні пошматовані кінцівки якісні та сучасні протези, організовують реабілітацію.

Сталеві руки й ноги потім обслуговують. А ще – дбають про фізичне здоров’я та психологічний стан наших поранених бійців.

– Ми думали, як можемо допомогти Україні. І зрозуміли, що це буде протезування.  Так ми почали цю справу. За рік роботи об’єдналося понад 150 людей. Це вихідці з України, які живуть в Америці. І ми відкрили дві клініки, – розказав в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV президент американського БФ Protez Foundation, Юрій Арошидзе.

Одна в Америці – для українских військових та цивільних, постраждалих від вінйи. Та тут, у Сваляві – для реабілітації та сервісного обслуговування протезів. У планах – відкрити третю клініку у Києві. Бо кількість пацієнтів постійно зростає.

До повномасштабної війни в Україні Юрій Арошидзе займався в Америці бізнесом. Тепер чимало часу проводить у обох клініках. Наразі, за гроші фонду, протези отримало вже 76 пацієнтів з України. Із них – лише четверо цивільних. Це один дорослий і троє дітей.

Всім цим людям встановлено понад 200 сталевих рук і ніг. Бо в когось ампутовані обидві ноги. Є такі, що втратили ще й руку. Фонд вже витратив на протезування і реабілітацію постраждалих від війни українців майже $1,8 млн. Гроші дають американці.

– Ми даємо військовим ще й бігові протези. А також домашні. Якщо ампутована верхня кінцівка – даємо біонічну руку, електричний гачок і механічний. Наші пацієнти активні, спортивні. Але крім протезування, важлива моральна реабілітація. У нас ком’юніті дуже тепле. Як сім’я, – каже Юрій.

Коли бійці приїжджають до Америки на три з половиною тижні, вони цілком змінюють своє ставлення до навколишнього світу. І повертаються додому трошечки іншими.

За словами Юрія, у них таке правило – кожну наступну групу військових везуть в інший штат, щоб побачили всю Америку. Там велика українська діаспора.

Наші незламні герої можуть безкоштовно отримати протезування за допомогою платформи Protez Foundation. Достатньо заповнити електронну форму на , вказати свої контактні дані й описати проблему. І чекати на зворотній зв’язок.

В Америку на протезування військових везуть невеликим групами. Наразі там 11 наших бійців. Інша група – ще 11 хлопців, уже сформована і невдовзі відправиться до США. Виготовленням усіх необхідних документів займаються волонтери.

Для пацієнтів геть усе безкоштовно – віза, переліт, екскурсії, лікування, реабілітація і сервісне обслуговування протезів. А його треба робити по кілька разів на рік. Щоб щоразу не літати до Америки, бо це складно й дорого, для цього й відкрили клініку й сервісний центр в Україні.

реабілітація Свалява
реабілітація, Свалява
реабілітація Свалява
реабілітація Свалява
200 сталевих рук і ніг: як наші воїни отримують безкоштовне протезування та реабілітацію у Сваляві / 3 зображення

У клініці в Сваляві є кілька техніків, що лагодять і налаштовують протези. Кукса змінюється. Під неї щоразу роблять новий куксоприймач, підганяють його під форму кукси.

– Кукса формується упродовж 1,5-2 років. Відповідно, щоразу, коли ми виготовляємо новий куксоприймач, ми знімаємо розмір кукси. Новий куксоприймач людина одягає, ходить з ним годину-півгодини. І каже нам – тут мене давить, тут підшліфуйте трошки. Зменшіть мені висоту, щоб я міг присідати. І ми це все робимо. Після цього бійці можуть повноцінно ходити, – пояснює лікар-травматолог, ортопед Петро Градинар.

У Сваляві із бійцями працюють фізіотерапевти. Вчать правильно ходити на протезах. Це непросто, бо потрібно докладати чимало зусиль. Військові тренують свої м’язи, щоб рух був рівномірним і на обидві ноги йшло однакове навантаження.

Реабілітація триває тут два тижні. Займаються упродовж усього дня, вправи виконують різні. Військові навіть бігають на бігових доріжках.

– Це вправи для відновлення навиків правильної ходьби. Ставиться протез. І, відповідно, пацієнт мусить рівномірно розподіляти навантаження на обидві ноги, тримати баланс. Ми вчимо бійців правильно ходити без опори, – розповідає фізіотерапевтка Тетяна Прожегач.

Застосовуються тренажери, силові вправи, вправи для балансу. Всі працюють в команді, спілкуються між собою, підбадьорюють. І це їх об’єднує.

В Америці бійці перебувають майже місяць. Там дбають про їхнє здоров’я та психологічний стан. Організовують різні екскурсії. На Закарпаття приїжджають із дружинами та дітьми. Безкоштовно перебувають і харчуються. А головне – разом вчаться повноцінно жити.

– Мета нашої роботи – допомогти українським цивільним та військовим, які втратили кінцівки внаслідок війни, безкоштовно отримати протезування. Це нелегкий період життя цих людей. І вони дуже потребують нашої підтримки, – каже українець з Америки, співзасновник фонду, протезист і ортезист Яків Градинар.

Та ще однією важливою метою є ментальне здоров’я бійців. Сюди, на Закарпаття, вони приїжджають із рідними. Ми бачимо, як це об’єднує сім’ю дуже сильно. Тому підтримка і ментальна реабілітація вкрай важлива. Ми маємо бути вдячними цим військовим, які боронять Україну.

До клініки у Сваляві приїхав на сервісне обслуговування протеза 30-річний вінничанин Сергій Лукащук. Він учасник АТО, у 2014-2015-х роках служив у закарпатській 128 бригаді.

А з початку повномасштабної війни боронив кордони України у Запорізькій області. Торік там підірвався на ворожій міні. Повністю втратив ліву ступню. Пошматовану праву ногу лікарі ампутували нижче коліна. Військовий пережив кілька операцій. І тепер має два протези – на обох ногах. Їх йому встановили безкоштовно в Америці першого січня цього року.

– Саме тоді у нас із хлопцями, з якими ми разом поїхали до Америки, почалися наші найфеєричніші моменти життя. Тому що після 6-7 місяців на ліжку,  стати на свої ноги – це неймовірні відчуття. Лікарі в США зробити все, що могли, максимально. І ми поїхали додому – далі працювати над собою. Відновлюватися, – каже незламний герой.

У черзі на безкоштовне протезування – понад 800 заявників. Щодня через війну кількість військових і цивільних із ампутованими кінцівками зростає. Ці люди мріють повернутися до повноцінного життя. Українці з Америки обіцяють допомагати нам і надалі. І організовують безкоштовне навчання в США для 20 наших лікарів-протезистів, щоб протезування в Україні було на високому рівні, доступним і якісним.

– Для нас важливо, щоб Україна мала сучасне протезування. І ми з різних флангів працюємо, щоб допомогти у цьому, – каже Яків Градинар.

Фото: Вадим Шишканич

Теги за темою
Закарпаття
Джерело матеріала
loader
loader