Міна наздогнала вже в бліндажі, вибух залишив без обох ніг: у Львові 57-річному воїну готують протези

Фахівці Національного реабілітаційного центру Незламні, який входить до складу Першого медоб’єднання Львова, готують до протезування 57-річного воїна Олега Дубового. Він був за крок до смерті, втратив обидві ноги, але зберіг віру в життя.

Про це співробітники ПМО повідомили на своїй сторінці у Facebook.

– Олег родом із міста Чортків Тернопільської області. До повномасштабного вторгнення працював у локомотивному депо. 24 лютого 2022 року вирішив не чекати повістки і добровільно приєднався до ТРО, – пишуть медики.

Після підготовки воював спочатку на харківському напрямку, а згодом – на донецькому. Поранення отримав 9 березня 2023 року.

Олег згадує, що в ті дні ворог не шкодував снарядів. Під час чергового мінометного обстрілу встиг вскочити в бліндаж. Уже в укритті почув ще один вибух, щось влетіло просто всередину і вдарило по ногах.

Через шок Олег навіть болю не відчув. Але коли подивився на ноги, побачив, що їхні. Щосили воїн намагався накласти собі турнікети – не виходило. Врятував побратим, який заскочив у бліндаж і не дав Олегові стікти кров’ю. Уміло наклав два турнікети.

Далі бойові товариші 2,5 км несли Олега на ношах до точки евакуації. Звідти важко пораненого бійця доправили до стабілізаційного пункту в Донецькій області. Там надали першу допомогу і відправили в Дніпро. А потім Олега лікували його земляки – у Тернополі.

За словами медиків, шанси вижити за такого поранення і такої масивної кровотечі були мізерними. Однак лікарям вдалося відвоювати життя бійця.

– Я думав, що все ж таки помру, а тому передав обручку дружині на згадку про себе, – каже захисник.

Після перемоги над смертю для подальшої реабілітації Олег прибув до Львова – у Центр Незламні. Нині протезисти готують для нього тимчасові протези, на яких ветеран вчитиметься ходити перед отриманням уже постійних штучних кінцівок.

Після відновлення Олег має намір жити повноцінно та волонтерити. А всім захисникам, які нещодавно втратили кінцівки і не знають, як жити далі, бажає ніколи не падати духом!