Шкіра від посмертного донора рятує від важких опіків: де в Україні проводять таку трансплантацію

З початку року донорська шкіра врятувала життя 47 пацієнтам.

Уже понад рік в Україні успішно використовують для лікування військових та цивільних із великою площею опікового ураження шкіру від посмертного донора, так звані, алотрансплантати шкіри (АШ). Але потреба в них зростає. Бо – війна.

МОЗ пришвидшило роботу над розвитком напряму виготовлення й застосування біоімплантів. Адже ця методика – одна з найдієвіших під час лікування опіків II-III ступеня.

З травня, коли почалося виробництво, по липень 2023 року було виготовлено близько 10 м² алотрансплантатів шкіри. З них приблизно 8,7 м² — уже використано для порятунку пацієнтів.

До цього часу імплантація біоімплантатів шкіри в Україні не застосовувалась. Лікування опікової хвороби проводили з використанням штучних покриттів або ксенографтів (матеріалів тваринного походження).

Наразі 8 цивільних та військових медзакладів в Одесі, Києві, Львові, Черкасах, Вінниці й Дніпрі використовують алотрансплантати шкіри для лікування опікової хвороби.

Запаси в банках шкіри, в першу чергу, залежать від людей, які готові проявити жертовність та надати згоду на посмертне вилучення біоматеріалів задля порятунку інших.

При цьому імплантація алотрансплантатів шкіри не потребує підбору відповідного донора, який мусив би обов’язково підходити реципієнту за низкою показників.

Адже після обробки та консервування біоматеріали стають низькоімуногенними, тобто такими, що не викликають різкої імунної відповіді.

Перші банки шкіри запустилися в Дніпропетровському відділенні ДП «Біоімплант» МОЗ України та на базі Львівської міської лікарні швидкої допомоги ім. Св. Пантелеймона.

Як же наповнюються банки шкіри?

Процес виробництва АШ можна розбити на три умовні етапи.

Етап 1. Трансплант-координатори медзакладів, судмедекспертного чи паталогоанатомічного бюро отримують згоду родичів померлих донорів на вилучення фрагментів шкіри.

Етап 2. В умовах асептичної техніки та за допомогою спеціального обладнання проводиться вилучення фрагментів шкіри померлого донора з подальшим пакуванням у стерильні герметичні пакети.

Інформація про це, в обов’язковому порядку, вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).

Етап 3. В умовах контрольованого температурного режиму анатомічні матеріали транспортуються до виробничих приміщень, де проходять подальшу обробку та консервування.

У результаті з’являються стерильні біоімплантати шкіри, які за умови правильного зберігання залишаються придатними до 2 років.

Вилучати анатомічні матеріали, зокрема, шкіру у посмертних донорів, мають право Полтавське та Дніпропетровське обласні бюро судово-медичної експертизи й Львівська міська лікарня швидкої допомоги ім. Святого Пантелеймона.