Індія запустила космічний апарат на південний полюс Місяця: у чому особливість місії

Раніше лише три країни світу зуміли посадити свої апарати на поверхню природного супутника Землі.

У п’ятницю, 14 липня, індійський космічний апарат “Чандраян-3” розпочав свою подорож на Місяць. Ракета-носій GSLV Mark III вивела його на орбіту Землі, звідки він попрямує до природного супутника нашої планети.

Про це повідомляє Space.

Місія Індійської космічної агенції (ISRO) передбачає посадку космічного апарата на південному полюсі Місяця. Якщо вона буде вдалою, Індія приєднається до так званого “місячного клубу” і стане четвертою країною після США, колишнього Радянського Союзу та Китаю, яким вдалося посадити свої апарати на поверхню природного супутника Землі.

Це вже друга спроба Індії здійснити посадку свого апарату на Місяці - у 2019 році індійський посадковий модуль і місяцехід розбилися.

Інші країни під час успішних місій на Місяць здійснювали посадку біля екватора. Південні полярні території природного супутника Землі отримують сонячне світло під низьким кутом, довгі тіні роблять безпечну посадку складним завданням.

Однак, в цьому регіоні Місяця міститься багато цінних ресурсів, а найголовніше - тут знаходиться водяний лід, який можна добути з-під поверхні або в затінених кратерах. З цього льоду можна отримати воду і кисень. Саме в районі південного полюса Місяця планують приземлитися астронавти NASA під час місії Artemis-3, яку заплановано на 2025-2026 роки.

Якщо посадка відбудеться успішно, шестиколісний місяцехід Pragyan (з санскриту – "мудрість"), працюватиме протягом одного місячного дня (близько двох земних тижнів) - від сходу до заходу сонця на Місяці. Він оснащений спектрометром для аналізу місячного ґрунту і каміння, а також спектроскопом для визначення їхнього хімічного складу.  

Чандраян-3 може здійснити посадку 23 або 24 серпня. 

Нагадаємо, NASA оцінює можливість видобутку місячного ґрунту для отримання спершу води і кисню, а в майбутньому, ймовірно, заліза та рідкоземельних елементів.