"У своїй творчості я вільний" - киянин перетворив під'їзд на креативну зону відпочинку

Киянин Максим Крупа переробив під'їзд свого будинку на вулиці Бориспільській на комфортне місце для відпочинку.

Якось Максим звернув увагу на те, скільки корисних для дому речей виносять люди на смітник, і вирішив їх використати для суспільного блага. Назбиравши достатню кількість будматеріалів та меблів, він перетворив нічим не примітний під'їзд на креативний простір.

Тепер при вході в будинок його мешканці можуть відпочити на дивані, пограти на ігровій приставці, випити води. Стіни під'їзду прикрасили невеликі картини та мапа України, яку Максим вирізав своїми руками. Карта, до речі, з підсвічуванням. Між поверхами є стільці, які молодик дбайливо полагодив і розставив на сходових майданчиках. У разі блекаутів на них у разі відключення ліфтів зможуть відпочити мешканці верхніх поверхів.

Про те, що ще планує покращити Максим та що і хто його надихнуло, він розповів KP.UA.

"Купував тільки фарби - решту знайшов на смітнику"

- Максиме, хто вас надихнув на такі перетворення? Ви десь побачили такі приклади облаштування простору?

– Колись я надихався прикладами в інтернеті. Не пам'ятаю, в якому це було місті, одна людина за 10 років зробила у своєму під'їзді 5-поверхового будинку розкішний інтер'єр. Там був і Париж, і Венеція, Єгипет. Ця людина не була ні скульптором, ні художником – їй допомогли активісти.

Ще один дідусь зробив із під'їзду картинну галерею. Не знаю, чи він зараз живий, чи вдалося йому завершити розпочате... Також мені розповідали, що на Троєщині є під'їзд, стіни якого розписані, як морське дно. Такими прикладами я надихався.
А як наважився… Бувають моменти, коли хочеться втекти у якийсь свій вимір, подалі від сварок та конфліктів, де все гаразд. Перетворення свого під'їзду – чудовий спосіб провести час, ні з ким не посваритися, ні на кого не накричати.
Почав я ще 2020 року. Тоді вставляв дзеркала та скло у двері. Потім почалося повномасштабне вторгнення - теж привід відволіктися від подій.

- Багато часу та сил пішло на роботу? Чи довелося витрачати свої гроші?

- Своїх грошей я витратив небагато – купував фарби, барвники. Всі інші матеріали та інструменти, включаючи валики та пензлики, знаходив на смітнику.
Коли працював різноробом, бачив, як люди викидали електроніку, фарби, будматеріали, шпаклівку – готову акрилову та суху. Віз її до будинку через пів Києва. Іноді корисні речі викидали неподалік будинку - ходив, збирав.
Мені не соромно, що люди про мене подумають – бомж я чи не бомж. Спокійно можу заглянути в бак, побачити там якусь гарну річ. Якщо бачу, що її можна підлатати і вона працюватиме, – використовую її.

- Ви будівельник за фахом?

- Я навчався на маляра-штукатура, займався плиткою, був різноробом. Працюю за фахом зараз.

- Виходить, що ви і на роботі займаєтеся будівництвом, і відпочиваєте, облагороджуючи загальний простір?

– Коли є час, то так, займаюся творчістю. Дружини в мене немає, дітей теж нема, тільки мама з бабусею – і все. Тому у своїй творчості я вільний.

– А як реагували сусіди, коли ви проводили ремонтні роботи?

- Спочатку люди не розуміли, що я роблю, навіщо колупаю стіни, і ставилися до мого заняття з часткою негативу. Однак, коли бачили результат моєї роботи, - усміхалися, і їм явно починало це подобатися.
Хоча за всіх говорити не можу: у нас 40% – корінні кияни, а решта 60% – приїжджі.

– Допомогу вам не пропонували під час робіт?

- Бувало, але я частіше відмовляюся від допомоги інших людей. Вважаю, краще все робити своїми руками, ніж хтось тобі "допомагатиме" порадами, сидітиме і нічого не робитиме.

- До речі, може, тоді просили щось зробити додатково?

– Мене просили зробити косметику на верхніх поверхах. Але проблема в тому, що скидатися на це ніхто не готовий. Всі на роботі, більшість мешканців будинку – приїжджі, яким мало цікавий благоустрій під'їзду.

- А ви проводите час у цій відпочинковій зоні?

– Періодично там відпочиваю.

- Ну, а сусіди в зоні відпочинку збираються? Пограти в дартс чи приставку?

– Зараз дартс - це просто декорація. А раніше так, люди грали. Дротики довелося прибрати: стіни після цих ігор були зіпсовані.
Іноді з друзями граємо у приставку. Але це буває нечасто: сьогодні всі мають гаджети.

– А як під час тривоги? Ваші сусіди сидять у під'їзді чи йдуть у бомбосховище?

– Під час тривоги усі в нашому районі сидять вдома. Люди нікуди не ходять і навіть не дивляться у бік бомбосховища: ніхто не хоче йти туди.

- Завдяки вашій роботі сусіди зблизились? Може, почали більше спілкуватися одне з одним?

- Важко відповісти на це запитання: я не стежу за людьми та їхньою поведінкою, тож не можу сказати точно.

– А як рідні відреагували на ваші перетворення?

- Їм та друзям все подобається, вони задоволені.

"Карта України з'явилася на стіні випадково"

- Давайте докладніше поговоримо про створений вами інтер'єр. Ось відремонтовані стільці між поверхами – також ваша робота?

- Я відремонтував для наших мешканців, на випадок відключень світла. Поки дістанешся верхнього поверху… А якщо ще з важкими сумками підніматися – це непросто. Тепер є стільці – можна сісти, відпочити – і далі піти. Корисно, якщо ліфт не працює.

- А ось на фото я бачу ляльку за ґратами. Що цей символ символізує?

- Це була лялька для Хеллоуїна, хтось її викинув у сміттєвий бак. Вона реагує на світло. Коли світло вимикають, починає говорити і рухатися. Вирішив прикрасити такою лялькою стіну.

- У вас також є карта України з підсвічуванням. Це також ваша робота?

- Карту я зробив за рік до вторгнення, і випадково. Підійшов до стіни, щоб збити все, що "бухтить" (коли фарба відстає від стіни, і перед фарбуванням це треба спершу зчистити. - Авт.). У цей час у кріслі в під'їзді сиділа дівчинка. Я запитав у неї: схоже на карту України? Вона відповіла: так! Відкрив першу-ліпшу карту України - і почав вирізати її на стіні кованим ножем.

- Тобто виходить, над своїм під'їздом ви працювали 3 роки?

- Так, 3 роки. Все перероблялося та змінювалося.
Спочатку під'їзд був у кислотному зеленому кольорі, але після двох років фарба почала темніти, чорніти, місцями почала обсипатися, з'явилися сколи на стінах. Мабуть, зачепили меблями чи чимось важким.
Десь плюнули, десь собачка справила потребу - під'їзд знову почав виглядати несвіжим - я вирішив додати нових фарб.
Тепер у нашому під'їзді фіолетові стіни. Мені подобається цей колір. Він асоціюється з бузком та його запахом: тоді хотілося літа та якоїсь свіжості.

- Під'їзд ви вже закінчили чи немає межі досконалості?

- Збираюся на першому поверсі у підвалі додати трохи фарб. Років 15 тому там була пожежа – стіни чорними залишилися, все “бухтить”. Але поки що мені не вистачає матеріалів: не назбиралися ще.