Німецькі далекобійні ракети дістануть у Криму будь-який об'єкт, що цікавить ЗСУ. Інтерв'ю з військовим експертом Коваленком

Наразі уряд Німеччини вирішує питання про постачання цієї ефективної зброї, у тому числі йде погодження зі США, які можуть направити в Україну свої ракети ATACMS (їх дальність — до 300 км). Відомство канцлера також отримало від Міноборони дані про наявність Taurus у бундесвері, їх ефективність та ризики. ВПС Німеччини дали зелене світло на постачання.

Авіаційна ракета Taurus здатна розвивати швидкість до 900 км/год та має дальність стрільби до 500 км, може нести до 480 кг вибухівки. Taurus здатна летіти на гранично низькій висоті – близько 50 м, що заважає виявленню радарами. Бундесвер має 600 Taurus, але лише 150 зараз готові до застосування.

Про те, наскільки ці ракети допоможуть ЗСУ, а також поточну ситуацію в зоні бойових дій OBOZREVATEL в ексклюзивному інтерв'ю розповів військово-політичний експерт групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко.

– Німеччина вже незабаром планує передати Україні далекобійні ракети Taurus. Однак лише за умови, що вони не будуть використовуватися для атак на території Росії. Наскільки ці ракети допоможуть нашим збройним силам вирішити поставлені завдання та змінити ситуацію в зоні бойових дій?

– Я скажу дуже лаконічно та просто: Крим – це Україна. Враховуючи дальність цих ракет, ми зможемо бити по тих місцях, якими буде військова необхідність.

– Які з об'єктів Росії в анексованому Криму найважливіші?

– Українські військові – цивілізовані люди, на відміну від російських, які знищують цивільні будівлі, як, наприклад, не так давно в Запоріжжі. Тому ми знищуватимемо лише військові об'єкти, такі як мости, склади боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, а також великого скупчення техніки. Це значно послабить постачання російських військ. Одним із важливих військових об'єктів на півночі – авіабаза Джанкой (пункт постійної дислокації 39-го вертолітного полку. – Ред). Є ще аналогічний об'єкт – авіабаза "Гвардійське", що поблизу Сімферополя. Тут базується 37 змішаний авіаційний полк Військово-космічних сил. Після передачі Taurus ці та інші важливі військові локації будуть під вогневим ударом української армії. Німецькі далекобійні ракети надають значно більше можливостей для завдання поразки російської армії.

– Куп'янська ВА видала розпорядження про евакуацію населення із Куп'янського району. Голова Харківської обласної адміністрації Олег Синегубов повідомив, що влада має намір у примусовому порядку евакуювати дітей, які живуть на відстані близько 7-10 кілометрів від лінії фронту, у тому числі з міста Куп'янськ. У зв'язку з цим виникла якась настороженість у суспільстві щодо настання російських окупаційних військ на цьому напрямі. Як ви прокоментуєте це рішення, а також яка ситуація у зоні бойових дій?

– Не слід розглядати як катастрофу. Цей крок потрібен лише для того, щоб захистити насамперед громадянське населення. У Луганській області у росіян сконцентровано найкращу групу військ. І навіть вона не здатна успішно реалізувати масштабний наступ на широкий фронт. Вся ця маса, яку накопичували по лінії Лиман-Сватово-Троїцьке, розпочала свій активний наступ ще наприкінці червня, і як бачимо, не отримали бажаного результату. У планах у них захоплення лівого берега річки Оскол та удар на Куп'янськ. Однак я не можу сказати, що в них щось вийде.

– Тоді постає питання, а навіщо ж евакуація?

– Потім, коли росіяни активізуються – вони розгортають хаотичне, невибіркове завдання ударів і рівнюють із землею все, що бачать. Найближчими днями та тижнями, навіть місяці, на цьому плацдармі буде, м'яко кажучи, непросто. Військам РФ поставлені завдання, які вони не виконають. Але невиконання завдань не виключає терор, масовий і масштабний, з тотальним знищенням сіл та населених пунктів. Евакуація населення необхідна не тому, що Сили оборони України (СОУ) не утримають фронт і відійдуть, про це не йдеться, а тому, що російські війська знищуватимуть усе, до чого зможуть дотягнутися.

Настрій зараз у них дуже поганий, зважаючи на руйнування початкового наступального плану. Наступ на Лиман захлинувся. У напрямі на Борове, "настання" російських окупаційних військ (РОВ) почалося не як належить, з розвідки боєм, а одночасно з використанням основних ударних груп, кістяком яких були танкові підрозділи. Командування РФ застосувало одразу свої основні сили, щоб продавити оборону СОУ, що формувалася місяцями та показати результат швидкого просування. При цьому цей прорив був зумовлений і тим, що на поступальні та рівномірні штурми ліній оборони СОУ у РОВ немає ресурсу.

Для підняття духу обивателів, росіяни регулярно вкидали інформацію про контроль над знищеним досі селом Новоселівське, але в районі цього виїзженого поля, проте, відбувалися дуже жорсткі бої, які тривають і досі. Тому заяви про успіх на Куп'янському напрямі так і залишились заявами. Підсумувати можу тим, що війська РФ активно сточують свій військовий потенціал у наступальних діях на Куп'янському напрямку, що обернеться для них великими проблемами. Тож жодної паніки немає і жодного відведення військ ЗСУ не відбувається.

– І обороні, і наступу української армії дуже допомогло б придушення російської авіації, яка продовжує активно завдавати своїх ударів. 10 серпня Вашингтон офіційно дозволив розпочати процес підготовки українських пілотом на F-16, хоча ця програма мала стартувати набагато раніше. Тепер стає зрозуміло, що у серпні лише формуються плани навчання. Через це відсувається початок бойової підготовки, яка, як очікується, займе шість місяців до січня. Друга група пілотів буде готова за півроку або приблизно до кінця наступного року. Чому такий важливий для ЗСУ процес так затягнувся?

– Нещодавно британська розвідка видала інформацію про те, що намітилося падіння ефективності російської авіації, особливо у питаннях застосування плануючих бомб. На жаль, я не поділяю оптимізм щодо цього факту. Російські бомби, що планують, як були, так і залишаються великою проблемою наступу СОУ і не тільки наступу.

На сьогоднішній день ми так і не маємо ефективного способу знищення російської авіації на підльоті до локації скидання бомби або безпосередньо в ній. Це зумовлено тим, що вона може перебувати за 20-30 км від лінії бойового зіткнення, що виключає поразку такого літака ЗРК і тим більше з ПЗРК.

Протидіяти авіацією в повітрі ми так само не можемо, оскільки наша авіація не має на озброєнні ракетних комплексів великого радіусу дії.

Власне, проблема у відсутності достатньої кількості ППО великого радіусу дії та авіації з відповідними ракетними комплексами.

А рішенням є отримання більшої кількості коштів ППО та F-16. Але, як ми чудово знаємо, швидко питання з постачанням не вирішуються. З тими самими F-16 зараз відбувається така ситуація, як і з поставками танків свого часу. Не найбагатша цими машинами Великобританія першою виділила для України танки, потім цей крок зробила Німеччина. Що стосується США, то тільки зараз вирішилося питання з поставками нам "Абрамсов", які прибудуть ще не зрозуміло колись. Очевидно, якісь бюрократичні процеси всередині США не дають швидкому просуванню реалізації цих програм допомоги. Тому схоже з літаками буде також. Ми навчимо пілотів, налагодимо інфраструктуру і почнуться постачання від європейських країн, і лише потім підключаться США, але коли це буде і в яких масштабах, на жаль, невідомо, така на сьогодні політика.

Те, що питання F-16 для України є дуже важливим, розуміють наші вороги. Обстріл 11 серпня чотирма ракетами "Кинжал" був направлений на Івано-Франківську область, щоб завдати удару по військовому летовищу та молодим пілотам, які незабаром поїдуть на навчання до Європи. В результаті ж загинула дитина та постраждала громадянська інфраструктура. Отак країна-терорист реагує на потенційну допомогу від наших союзників.