Михайло Шейтельман пояснив, яку демократію сьогодні боронять українці

Про це він розповів у своєму блозі.

Як зазначає експерт, ми часто не до кінця розуміємо, що таке демократія, вважаючи її просто можливістю проводити вільні вибори. Проте, пояснює він, вибори – одна із складових демократії, крім цього ще є змінність влади, чуйність уряду, доступ до альтернативних і незалежних джерел інформації, розвинене громадянське суспільство, автономія громадських організацій, загальне охоплення громадянства, тощо.

«Думаю, що ви знайдете в європейських документах набагато більше і точніші визначення демократії. Я всього лише хотів показати, що складових у цьому визначенні багато, і ми змагаємося загалом у цій війні проти росії за всі ці складові: і за свободу слова, і за право на автономність громадських організацій, якої в росії немає, і за громадянське суспільство, і за те, щоб уряд нас слухався, щоб було справжнє народовладдя, щоб влада належала народу», - наголошує Михайло Шейтельман.

І за вільні вибори, додає він, ми теж боремося. Нині ж, констатує політтехнолог, щодня всі запитують, чи вибори будуть у 2024 році, хоча це неможливо під час війни. Водночас він наголошує, що відсутність виборів під час війни та воєнного стану не означає відсутність демократії, адже у нас працює Конституція, працюють закони, які написали до війни.

«Дійсно навколо нас худне демократія буквально на очах. Так, демократичні країни стали на наш захист, допомогли, і світ розділився, а тоталітарні країни опинилися на боці росії, ось хоча б Кім Чен Ин. Але демократія, що худне, – це демократія, яка стає гіршою, меншою, вужчою, вага якої зменшується. На жаль, це також правда. Навіть ті країни, які повністю нас підтримують, іноді підтримують нас недостатньо, іноді надто повільно, іноді навіть забувають, що вони загалом стали на захист демократії, а не лише українців», - підсумовує Михайло Шейтельман.

Також Politeka писала про те, що Чаленко пояснив, як вирішити питання із зерном та покращити польсько-українські відносини.