Чому впали балки на Дегтярівській? Наслідки для Кличка
Чому впали балки на Дегтярівській? Наслідки для Кличка

Чому впали балки на Дегтярівській? Наслідки для Кличка

Шляхопровід мали повністю розібрати, замінивши прогони і фундаменти

30 вересня в Києві трапився масштабний технологічний інцидент: під час монтажу сьомої балки вона зірвалась з кріплень та обвалилася, через що впали і решта шість балок, які вже були встановлені. Як можна бачити на численних фото і відео з місця інциденту, 36-метрові експериментальні конструкції не були належним чином закріплені на стрілі важкого крана Grove. І саме це – а не якість самих балок – стало причиною їх обвалу.

Суботня надзвичайна ситуація приголомшила столицю. Аварійний шляхопровід побудували ще 1963 року, ще у 1994 році його визнали передаварійним, а в 2017-2021 роках – як непрацездатний. У зв'язку з цим було прийнято рішення звести нову споруду без використання елементів існуючого мосту. Новий шляхопровід на одній із найбільш завантажених транспортних артерій міста мав бути введений в експлуатацію до кінця року. Роботи вартістю 920 млн гривень виконувала одеська компанія "Ростдорстрой" – великий підрядник багатьох столичних об’єктів. У ЗМІ її пов’язують з мером Одеси Геннадієм Трухановим: один із кінцевих бенефіціарів, Юрій Шумахер, є депутатом Одеської міської ради від політсили міського голови.

У Корпорації Київавтодор, що є замовником будівництва, повідомляли, що шляхопровід мали повністю розібрати, замінивши прогони і фундаменти. Задачею було збільшити ширину шляхопроводу із 28 до 40 м, що дозволило б не лише розширити автомобільну проїжджу частину, але й облаштувати велодоріжки. Довжина самого мосту мала б збільшитися із 33 до 36 м. Саме на цьому етапі – облаштування 36-метрових балок – і відбулась аварія.

"На крані в момент події було навантаження близько 20 тонн, тобто на 17,2 тонни своєї ваги балка вже стояла на опорах. Вертикально, тобто так, як мала б стояти. … я обернувся и побачив, що балка наче "зіграла", тобто трохи вигнулася в бік крану, а потім наче назад, і почала складатися навпіл. Встиг подумати, що вона зараз впаде на дорогу, але кінці балки подалися назад і потужно вдарили балку, що вже стояла поряд.

Хоча всі змонтовані раніше балки були перекріплені належним чином, як це завжди робиться на подібних монтажах, але удар ваги в 37 тонн все одно почав валити шосту балку, яка лягла на п'яту і так далі. Все відбувалося наче на уповільнений зйомці. Коли балки лягли, вони зламалися під власною вагою, тому, що такий тип балок не призначений працювати в будь-якому іншому положенні, ніж у вертикальному", — описав надзвичайну подію незалежний інфраструктурний оглядач Павло Авдокушин.

Першою реакцією коментаторів було скинути провину на виробника балок – завод залізобетонних конструкцій на Дарниці, який входить в структуру групи "Ковальська". Мовляв, причина у "бракованих" балках, які є експериментальними і тому вони прогнулися під власною вагою. Проте і представники компанії, і інші архітектори і будівельники спростовують цю версію.

"Балки мостові БМ-36 виготовлені відповідно до проєктної документації і сертифіковані. Кожна конструкція отримала документ про якість, затверджений Незалежною мостовою інспекцією України. Тобто кожна балка перевірена і має відповідний документ. Ці балки в проєктній позиції здатні витримувати навантаження у 90 тонн — це на 30% більше проєктного навантаження, що доведено протоколами досліджень фізико-механічних властивостей конструкції", — написав на сторінці в facebook СЕО Ковальської Сергій Пилипенко.

За його словами, всі балки були завантажені й доставлені на будівельний майданчик, підрядник з виконання робіт прийняв продукцію. Весь процес завантаження та доставки балок був задокументований. "Інцидент з руйнуванням стався саме під час монтажу сьомої балки, коли шість уже знаходились у проєктній позиції… Наявні дані огляду та свідчення говорять про те, що проблема виникла саме під час монтажу балки, яка по невідомим причинам втратила проектне положення, по ходу збиваючи сусідні. …Вибір способу монтажу визначається підрядником, в даному випадку RDS, на основі проекту виконання робіт, де чітко визначено тип механізмів, технологія підйому і встановлення з супровідними розрахунками", — додав він.

В коментарях до посту Пилипенка, інженер конструктор Дмитро Макагон відзначає: "Якби було щось не так з балкою, то вона б зламалась під час погрузки та підйому, або дала б такі тріщини, що не помітити їх було б не можливо". "На фото видно, що балки лежать на боку і поламані у двох точках. Якщо балки не витримують власної ваги – вони ламаються посередині", — додає голова правління Бориспільського комбінату будматеріалів Ігор Шалімов, також підтверджуючи версію із порушенням технології.

Пилипенко відзначив, що існує декілька можливих варіантів підйому таких конструкцій: за допомогою двох кранів, одним або двома кранами із застосуванням траверс (спеціальної суцільної конструкції, яка дозволяє рівномірно розподілити навантаження на всі точки кріплення, нейтралізуючи вплив зусиль, які виникають при роботі зі стропами) або одним краном, кріплячи напряму стропами.

Як можна побачити з численних відео та фото з місця інцидента, а також завдяки відео, яке зафіксувало сам момент падіння балок, "Ростдорстрой" вирішив траверси при підйомі балок важким краном Grove не використовувати. Більше того, кут між стропами перевищував 90 градусів – а це суттєво підвищувало ризики того, що конструкція не витримає. Використання стрілового крана підвищує можливість коливань. А враховуючи той факт, що конструкція прогонової балки дуже гнучка, такі коливання призводять до більших ризиків поштовхів, ударів, потрясінь великогабаритного вантажу. Що власне, судячи з усього, і сталося.

У "Ростдорстрої" (група RDS) повністю визнали провину. "Під час виконання монтажу 7-ої балки в проєктне положення — вона втратила свою стійкість. При падінні було зачеплено частину вже змонтованої конструкції, що призвело також до порушення її стійкості та падіння інших 6-ти балок прогонової будови. Враховуючи ситуацію, яка склалася, усунення всіх недоліків буде здійснюватись за рахунок групи компаній RDS.

Зазначаємо, що збитків міському бюджету не нанесено. Вартість реконструкції не збільшиться. Роботи виконувалися згідно графіку, однак через необхідність усунення недоліків, термін введення в експлуатацію розв’язки збільшиться на більш пізні строки. Наголошуємо, що відповідальними за виконання робіт на об’єкті є група компаній "RDS"", — написала компанія на своїй сторінці в Facebook.

Примітно, що блогери-політологи, які традиційно захищають міського голову столиці Віталія Кличка, наввипередки кинулись применшувати значення інцидента з технологічними порушеннями. Мовляв, міська влада не має жодного відношення до цієї події, а падіння балок – "звичайна справа" на будівництві, тож нічого надзвичайного не сталось. Таку гіперактивність легко пояснити. Ніхто ж не сумнівається, що компанія Труханова зайшла на мільярдний підряд у столицю за погодження з Кличком і його оточенням? До цього "Ростдорстрой" проводив у столиці хіба що поточний ремонт вулиць на кількадесят мільйонів.

Міст на Дегтярівській мав стати "флагманським" для подальшого освоєння одеситами столиці в рамках "дружньої підтримки" мером Кличком мера Труханова, які перебувають по одну сторону барикад у боротьбі з центральними чиновниками. І щойно стане зрозуміло, що у аварії є частина провини мерії, це дасть непогані козирі для опонентів київської влади на всіх щаблях. Не кажучи вже про те, що і у самого "Ростдорстроя" мали б початися серйозні проблеми через перевірки технологічної відповідності їхньої техніки, фахівців і застосовуваних технологій.

Цікаво, що Кличко непогано "підстрахувався" від нерадивого підрядника. "Це дуже схоже на зальот. Підрядник "Ростодорстрой" несе відповідальність за знищення мосту під час будівництва ціною 920 млн грн, а у Кличка ще й майже нема фінансових зобов’язань. Бо мав заплатити влітку 34 млн грн для початку робіт, а потім аж у грудні 116 млн грн. А решту 720 млн грн він мав платити "виключно при наявності бюджетних асигнувань". Цікаво які тепер будуть додаткові угоди — чи будуть в них "непередбачені проектом обсяги робіт"?", — написав на своїй сторінці в Facebook головний редактор видання Наші гроші Юрій Ніколов.

Очевидно, що тепер до цього проекту буде прикута увага і місцевих активістів, і політиків, і журналістів. Що обере Кличко – повернутися спиною до бізнес-партнера чи пошити в дурні громаду – покаже час.

Теги за темою
Київ Віталій Кличко
Джерело матеріала
loader