Відкриття новозеландського моря, похованого в земній корі, може, на думку вчених, уповільнювати сейсмічну активність і поліпшувати прогнозування великомасштабних землетрусів.
Група вчених з Техаського університету, GNS Science у Новій Зеландії та Японського центру морської науки і технологій нещодавно знайшли гігантське "підземне море" біля берегів Нової Зеландії. За допомогою 3D-сейсмічної візуалізації та океанського буріння вони намагалися знайти воду на глибині 2 миль під дном Тихого океану, пише Newsweek.
Вчені вважають, що в цьому регіоні знаходиться море води, укладене в земній корі. І саме воно відіграє важливу роль в ослабленні сили землетрусів, які не мають раптового характеру, а відрізняються повільним виділенням енергії.
"Це так звані події повільного ковзання, і вони відбуваються, коли тектонічні плити тимчасово зчіплюються одна з одною, коли одна намагається прослизнути повз іншу", — переконані дослідники.
Нова Зеландія якраз і розташована на кордоні двох основних тектонічних плит — Австралійської і Тихоокеанської. Кордон між плитами називається Австрало-Тихоокеанський розлом, відомий тим, що тут спостерігається так звана уповільнена сейсмічна активність. Місце, де група знайшла воду, утворилося 125 мільйонів років тому, коли величезний шлейф лави розміром із територію США вивергнувся з поверхні Землі. Сформоване після цього вулканічне плато тепер лежить під океаном і вкрите товстими шарами осаду.
"Ми поки що не можемо зазирнути досить глибоко, щоб точно визначити вплив розлому, але ми можемо бачити, що кількість води, яка спускається сюди, насправді є набагато вищою, ніж зазвичай", — коментує Ендрю Гейс, який працював в Університеті штату Каліфорнія.
На думку вчених, звичайна океанська кора, вік якої становить близько 7 або 10 мільйонів років, повинна містити набагато менше води. Однак, пробуривши вулканічну породу, Гейс і його команда виявили, що вода становить майже половину об'єму цього водного резервуару. Наскільки підземні поклади води дозволяють зняти тектонічний тиск в Австрало-Тихоокеанському розломі, і намагаються визначити вчені.
"Дослідники вважають, що мілководдя над виверженням розмило схили вулканів, зробивши їх більш пористими і здатними зберігати воду. Згодом ці породи перетворилися на глину, замикаючи в собі ще більше рідини", — пише Newsweek.
Команда доктора Гейса сподівається, що отримані результати допоможуть поліпшити розуміння повільних тектонічних зрушень і сприятиме кращому прогнозуванню великомасштабних землетрусів у майбутньому.
Фокус писав про те, як 1100 років тому потужний землетрус розкроїв мегаполіс на американському континенті на частини.
Раніше Фокус писав про те, що сучасні мегаполіси настільки важкі, що можуть викривляти літосферу Землі.