"Чорний лебідь" для Росії, або свій інтерес: кому вигідні заворушення в Махачкалі

Думаю, багато хто спостерігав недільним вечором 29 жовтня за процесом того, як натовп штурмом брав аеропорт Махачкали "в пошуках євреїв". І дивовижною реакцією на це російських силовиків. Останні, чинивши опір, трохи пізніше просто поступилися дорогою, а далі "йшли за своїми справами" серед штурмуючих. Заворушення почалися близько 19, а перші затримання в аеропорту відбулися після 22-х годин. Тільки після 22:50 з Хасавюрта в бік Махачкали рушила колона техніки. І це - в перенасиченому силовиками регіоні.

Російські ЗМІ, природно, знайшли винних - українська ІПСО. І навіть "координація заворушень" за допомогою ряду ТГ каналів. Але, якщо вірити цій версії, виникають незручні питання.

"Якщо це ІПСО і координація, то виходить, що російські спецслужби проспали створення, розширення і роботу підпільної мережі у вибухонебезпечному регіоні"

По-перше, якщо це ІПСО, то така операція могла мати успіх, коли є соціальна база, коли її організатори прекрасно знають регіон і настрої. А ось російська влада не володіє інформацією.

По-друге, якщо це ІПСО і координація, то виходить, що російські спецслужби проспали створення, розширення і роботу підпільної мережі у вибухонебезпечному регіоні.

По-третє, якщо це ІПСО і організована акція, то досить дивно виглядає реакція силовиків в перші години заворушень. Адже ніхто не заважав натовпу оглядати машини, заслін Росгвардії просто відійшов, коли натовп почав ламати огорожу на льотне поле, і безліч інших деталей.

На перший погляд, ми отримуємо картинку дестабілізації на Кавказі і проблем у російської влади. Враховуючи специфіку (і географію) регіону, логічно було б, на тлі заворушень, почути коментар від Рамзана Кадирова - той не пропускає і менш важливих подій. Але є інформація про нібито пост його сина Адама із закликом до євреїв виїхати з Кавказу. Тато ж мовчить.

"На перший погляд, ми отримуємо картинку дестабілізації на Кавказі і проблем у російської влади"

І тут доречно згадати ще дві новини:

1. Інформацію про передачу кадировцям (а це, в масі своїй, Росгвардія) важкого озброєння.

2. Створення двох нових батальйонів, які будуть носити імена Шейха Мансура і Байсангура Беноєвського. Обидва були лідерами боротьби кавказьких народів (не тільки Чечні, а й значної частини Дагестану) проти Росії.

Кадиров посилюється. Причому робить це, граючи на настроях жителів регіону, намагаючись вийти на поле регіонального патріотизму.

Ось, якщо скласти ці два потоки новин, виходить, що заворушення в Махачкалі вигідні саме цьому персонажу. Путіну потрібен підконтрольний "смотрящий за Кавказом". І Кадиров підходить на цю роль.

"Путіну потрібен підконтрольний "смотрящий за Кавказом". І Кадиров підходить на цю роль".

Кадиров з 2022 року дуже хотів посилити свої позиції. Згадаймо синхронну з Пригожиним критику військового керівництва РФ. Але стати "воєначальником" не вийшло, увійти як рівноправний учасник в одну з веж Кремля - теж (статус "порученця" все ж нижче). А ось статус "наглядача за Кавказом", нехай і новий, але вагомий.

І, нарешті, тиха робота з посилення свого впливу з боку Віктора Золотова (генерал, перший заступник міністра МВС РФ, Головнокомандувач внутрішніми військами МВС РФ, - УНІАН). Хочу нагадати, що даний персонаж став різко "непублічним", коли у РФ намітилися проблеми на фронті. Але навіть на тлі втечі російських частин він не забував підпіарювати якісь "геройські загони ОМОН, РГ". Нібито війська втекли, а його підрозділи "стояли до останнього". Кадиров, крім прямого підпорядкування Путіну, залежний від Золотова. Посилення Кадирова - посилення позицій командувача Росгвардією. Важке озброєння Кадирову - так само важке озброєння для Росгвардії.

"Посилення Кадирова - посилення позицій командувача Росгвардією. Важке озброєння Кадирову - так само важке озброєння Росгвардії"

Зійшлися три лінії інтересів.

Тому я не буду надто здивований, якщо протягом найближчих кількох тижнів саме Рамзан Кадиров почне багато говорити про те, що Кавказ складний, але патріотичний Регіон. І що, мовляв, він і тільки він може забезпечити там порядок.

Ігар Тишкевич, політичний аналітик Українського інституту майбутнього