Знімав відео про Закарпаття та допомагав ветеранам: під час прильоту ракети по 128-ї бригаді загинув Сергій Кузнєв

3 листопада у селі Зарічне Запорізької області під час удару російською ракетою загинули 19 бійців 128-ї Окремої гірничо-штурмової бригади із Закарпаття. Вони зібралися на шикування для нагородження на честь дня артелериста.

Серед загиблих Сергій Кузнєв, боєць АТО, співробітник Міністерства ветеранів, який з першого дня повномасштабного вторгнення повернувся до рідної бригади, аби захищати Україну.

Докладніше про нього читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Допомагав ветеранам адаптуватися у житті

Сергій Кузнєв родом із Криму. А його батьки – із Росії. Свого часу він служив у Закарпатті, тут зустрів свою майбутню дружину Наталю та залишився жити.

До 2014 року Сергій займався бізнесом. А коли Росія розв'язала війну на сході нашої країни, повернувся до армії. Разом зі своєю бригадою брав участь у боях під Дебальцевим. А коли активна фаза боїв перейшла у позиційну, повернувся додому до Ужгорода.

Всі ці роки до повномасштабного вторгнення він займався тим, що допомагав ветеранам адаптуватися до громадянського життя.

"Я з Сергієм познайомилася у 2014 році спочатку заочно. Ми розпочали свою волонтерську діяльність і до нас прийшла його дружина Наталія. Вона допомагала, відправляла посилки на фронт. А вже після Дебальцевого, коли він повернувся, ми познайомилися особисто і він став уже одним із моїх найкращих друзів", – розповідає керівник "Руху підтримки закарпатських військових – Ужгород" Галина Ярцева.

За словами Галини Ярцевої, Сергій був не просто доброю та чуйною людиною. Всі свої сили останніми роками він вкладав у те, щоб реально допомогти ветеранам війни.

Він привів у Закарпатті міжнародний проект "Україна – Норвегія", який займався перепідготовкою та соціальною адаптацією військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Фотограф Сергій Братасюк каже, що його син пройшов навчання на основі цього проекту. "Він у мене такий, що якщо йому щось не сподобається, то не ходитиме. А тут жодного заняття не пропустив", – ділиться фотограф.

Ярцева також каже, що ці курси допомогли їй, тепер вона проводить свої екскурсії.

Вчив українську мову

Сергій Кузнєв вів у Facebook сторінку свого авторського проекту "НадКарпаття". Там він ділився гарними фотографіями та відео Ужгорода. З висоти пташиного польоту показував замки Закарпаття. Розповідав історії церков, замків, сіл.

Фотограф Братасюк згадує, що Сергій іноді звертався до нього за консультацією щодо зйомок. Оскільки жодного досвіду в плані фото та відео у нього не було, але він усьому вчився сам.

Проте 25 лютого 2022 року Сергій повідомив, що Росія напала на Україну. Тому він робить вимушену перерву у роботі свого проекту. І пообіцяв, як тільки ми виженемо ворогів із нашої землі, то він знову показуватиме фото чудового Закарпаття.

А ще Кузнєв вивчав українську мову. Сам він був із Керчі, батьки його з Росії. Але з 2014 року він вирішив вивчати українську.

"Ми між собою називали його "наш москалик". Бувало зустрінемося, я переходжу російською мовою з ним. А потім кажу, "ні, Сергію, давай українською". Він дуже прагнув вивчати мову і в нього це добре виходило. Він уже навіть почав писати українською. Свої тексти надсилав доньці, Ані, щоб вона перевіряла їх", – каже Галина Ярцева.

Незадовго до трагічної загибелі Сергій був у відпустці. Хоча часу було небагато, але він встиг здійснити ще одну мрію – посадити сад жимолості.

"У нього є ділянка землі, яку він отримав як ветеран АТО. І там він посадив цей садок. Він дуже хотів, щоб хлопці, які повертаються з війни, не продавали свої ділянки, а займалися бізнесом. Пропонував організувати кооператив і працювати разом на самих себе та свої сім'ї, він був дуже на це заряджений", – розповідає Галина.

Сергій дуже любив свою родину – дружину Наталю та доньку Ганну, яка зараз навчається у Києві. І дуже ними пишався. Він намагався не хвилювати Наталю. І коли надсилав фото с передовий знайомим, просив не показувати дружині, бо для неї він був "на полігоні".

Прощання із Сергієм Кузнєвим відбудеться в Ужгороді 9 листопада.