Телеведучий Дівєєв-Церковний під постом Бурмаки згадав "дружнє життя в СРСР", співачка відповіла

Телеведучий Олексій Дівєєв-Церковний потрапив у скандал, згадавши про "дружнє життя в СРСР". Шоумен "поностальгував за минулими часами" під постом співачки Марії Бурмаки, яка опублікувала у соцмережах архівний дитячий знімок у вінку. Зірка розповіла, що на той час була єдиною україномовною дитиною у дитячому садку та вже тоді захищала все українське.

- Коли йдеться про гідність та захист українців – я вього лиш згадую свої відчуття у харківському дитячому садочку. Коли мені було п'ять, і я говорила українською. Коли ти з дитинства б'єшся за себе та свою ідентичність, потім це – як дихати. Хтось зрозумів це у лютому минулого року. Я все життя в революції гідності як дочка свого народу. Х – характер, Харків, харизма, – написала Бурмака.

У відповідь Дівєєв-Церковний написав, що "за радянських часів ніхто нікому нічого не забороняв і всі жили дружно", чим викликав хвилю обурення підписників

- Вибач, а що забороняли? У радянському союзі на купюрах були написи всіма мовами республік: один рубль, один карбованець, на гербі держави - пролетарське гасло також усіма мовами. У містах школи на вибір: чи російськомовні (але з уроками української мови та літератури), чи повністю українські. У книгарнях купа книг українською. Український державний телеканал УТ-1 та радіо "Промінь". Дівчата у віночках та хлопці у шароварах, вишиванках були на кожному святі. Тоді ми жили дружно, – заявив він.

Виконавиця та її передплатники нагадали шоумену, як за часів СРСР розстрілювали українську інтелігенцію, репресували поетів та письменників, а книги українською вилучали. Артистка також згадала, як її хотіли виключити з університету, а її батька зовсім не прийняли до аспірантури через наявність "націоналістичних вусів".

- Так, забороняли. Розстріляне Вижродження, знаєш такий термін? Будинок "Слово"? Сандармох, де масово було розстріляно українську інтелігенцію. Курбас та Куліш – однією кулею. Розстріляний з'їзд кобзарів? (Про це фільм "Поводир") Репресували поетів та письменників. Їх виключали з університетів, хотіли виключити й мене. Мого батька не прийняли до аспірантури, бо мав "націоналістичні вуса". У Харкові була одна українська школа на Рімарській. З української мови сміялися і на мене показували пальцями. Стоячу українську літературу (ключове слово - стоїть) - вилучали з книгарень та бібліотек та спалювали. Мій батько дивом знайшов такий склад, і так у нас вдома з'явилися Олександр Олесь, Богдан Ігор Антоніч, Микола Руденко. Він просто врятував ці книжки. Це просто гарна література, гарна поезія, пригодницькі та фантастичні романи. Ти цього не знав? Тобі це новина?
Культивувалися дівчата у віночках та хлопці у шароварах, сало та з сиром пироги. А на той час десятки "українських діячів доводили до самогубств, убивали, гноїли у таборах".