Демократичний світ має вжити рішучих заходів – інакше програє

До середини грудня ми підійшли із приємними новинами про те, що Євросоюз схвалив початок переговорів щодо вступу України.

І неприємними – угорський прем’єр Віктор Орбан заблокував 50 мільярдів євро від ЄС для України, а в парламенті США продовжують блокувати виділення багатомільярдного пакета допомоги для нашої країни.

Я думаю, що зрештою у США все увінчається позитивним для нас рішенням.

Але те, що зараз відбувається в Конгресі, та політична турбулентність у Штатах, яка набирає сили в ракурсі майбутніх виборів, нервує не лише Україну, а й вселяє невпевненість у наших європейських партнерів. У тому числі у ракурсі їхньої власної долі.

У світовій історії вистачає сумних прикладів, коли фундаментальні цінності ставали розмінною монетою у внутрішньопартійних чи внутрішньополітичних миттєвих війнах. У такій ситуації завжди виграють тоталітарні режими, які бажають зайняти домінуюче становище у світі. Як зараз виграє Путін. Тактично (я впевнений, що стратегічно йому не перемогти). Але такі проблеми демократичного світу точно підживлюють путінський режим.

Однозначно виграє від Китаю, що грає в довгу. Має на меті побудова китаєцентричного світу.

Те, що відбувається зараз у США, демонструє їх слабкість стосовно китайської сили й цілеспрямованості.

Сподіваємося, що на якомусь етапі відбудеться протверезіння політиків у демократичній частині світу. Після чого буде переглянуто багато міжнародних інструментів, які продемонстрували свою неефективність. Такі як ООН, ОБСЄ тощо. І реформовано принципи. Слід провести межу — що не може бути картою для торгів. В принципі, не може! І будь-хто, хто під тим чи іншим приводом спробує це робити – як зараз угорський прем’єр Орбан, який влаштував шантаж ЄС, граючи на українському питанні, як деякі американські політики – має стати ізгоєм.

Якщо ж такого протверезіння не буде, на нас чекає те, що вже переживало людство у XX столітті. Саме через відверту слабкість, невпевненість політиків провідних країн Європи, політиків США свого часу вибухнули й Перша світова війна, і Друга.

А в нас уже є глибока світова криза з низкою гарячих точок (одною з яких, на жаль, стала Україна) у низці регіонів. І з кількома потенційно небезпечними точками (ситуація Тайвань-КНР тощо). Це глобальна проблема демократичного світу. Яку треба терміново вирішувати.

Потрібна нова система інструментів та правил. Якщо демократичний світ терміново не почне її вибудовувати, він програє вже стратегічно – російському, китайському та іншим авторитарним режимам.