На 87-му році життя помер правозахисник, громадський діяч, дисидент та герой України Степан Хмара. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила дружина Хмари Роксолана.
"Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все", - написала вона.
Жінка зазначила, що "всі робили все, що могли і навіть більше", адже дуже хотівли, щоб "він був з нами, коли проголосять нашу перемогу".
"Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю", - підсумувала Роксолана Хмара.
Як відомо, останнім часом Степан Хмара тяжко хворів. У вересні минулого року його госпіталізували у клініку Відня.
Степан Хмара
Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин (нині Червоноградський район Львівської області) в селянській родині. У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут, по закінченні якого працював лікарем-стоматологом.
У 1960-х роках Хмара розповсюджував самвидав та іншу заборонену літературу. Вперше в Україні переклав працю Сахарова "Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес". Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув'язненим В'ячеславом Чорноволом, продовжує видавати підпільно "Український вісник".
У 1975-му році Хмару вперше затримали, але незабаром відпустили на свободу через відсутність доказів по факту злочину та причетності до антирадянської пропаганди. Справу було закрито, а Степан був випущений на свободу.
Докази його "української націоналістичної діяльності" були зібрані лише до 1980 року, саме тоді за політичну та правозахисну діяльність він був заарештований КДБ, звинувачений за статтею "антирадянська пропаганда" та засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на Уралі.
За нескорену позицію, не припинивши дисидентську діяльність, не зламавшись та не зрадивши своїх ідей і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру. Також неодноразово або, як пізніше розповів сам Степан Хмара, практично постійно він влаштовував голодування в ім'я несправедливо переслідуваного українського народу.
У 1987 році Степан Хмара вийшов на свободу у віці 50 років та повернувся в Україну, де став одним із керівників Української гельсінської спілки, що виступала в ролі політичної опозиції комуністичному режиму, а опісля її перетворення на Республіканську партію з квітня 1990 р. — заступником голови партії. У тому ж році на виборах до Верховної Ради у 1990 був обраний народним депутатом українського парламенту, набравши 63.61 % голосів по Індустріальному виборчому округу № 261 Львівської області.