Хто боїться поліцію?

Ціла “армія” підготовлених та озброєних співробітників - вони знаються на законодавстві та регулярно поновлюють навички за стрільби. Але на фронті їх не побачити - бо у поліції інша робота. А особливо в воєнний час. Вони - захищають цивільних в тилу, шукають колаборантів, розслідують, в тому числі й воєнні злочини.

Натомість поліція вже викликає на себе вогонь невдоволення. Численні скарги від бізнесу і найбільше нарікань від підприємців до омбудсменів надходять саме на поліцію, розповів Роман Ващук.

Мало того, навіть у розпал війни та ворожої агресії поліцейські вирішили повернутися до моторошної практики катувань власних громадян.

Так на початку січня в Городищенському райвідділі жертвою поліцейських став 28-річний Віталій Бердник. Його жорстоко побили через підозру у крадіжці. Катували півтори години, розповів пізніше чоловік “Суспільному”:

“Була крадіжка, я був до неї непричетний, вони хотіли дізнатися, хто там був. Я розповів їм, що там не був і нічого не знаю. Вони почали бити стільцями, пляшкою били, шлангом від вогнегасника, прив'язували наручниками, щоб не бігав”,  - згадує постраждалий. Все відбувалося пізно ввечері, а вже опівночі його просто відпустили.

Зараз цією справою займається ДБР, під підозрою двоє поліцейських.

А в Дніпрі пасажир автомобіля загинув від трьох пострілів у спину - поліцейські після короткого конфлікту через порушення правил дорожнього руху відкрив вогонь по людях.

Про справжнє сафарі на водіїв, яке влаштовує поліція, розповідають також у Білій Церкві. Там один із очільників організував цілу схему з “віджиму” машин у людей. Автомобілі під надуманими причинами відправляли на штрафмайданчик, після того вимагали гроші за повернення машини. За даними місцевих журналістів, оборудка діяла під прикриттям керівника управління патрульної поліції Олександра Світового.

Відзначився він не лише цим - ще наприкінці минулого року Світовий організували стеження за журналістами, в найкращих традиціях Януковича правоохоронець організував цькування на дорогах для кореспондентів видання “Моя Київщина”, які першими витягли назовні його незаконні оборудки. В лише після розголосу справою зайнялася прокуратура, свої перевірки організувало ДБР.

Катування громадян розслідують й в Одесі. Там ДБР повідомило про підозру двом правоохоронцям, які затримали людей на вокзалі та доправили на дільницю. Двох чоловіків вони били та принижували, погрожували розправою та змушували зізнатися в крадіжці золотого ланцюжка

На жаль, повномасштабний напад росіян ніяк не вплинув на якість роботи Нацполіції. Там, як за радянських часів, звітують про кількість, якість та досягнення. Втім, звичайні українці вже давно зрозуміли - ця структура стала прихистком для тих, хто боїться піти на фронт, а також тих, хто за звичним ґи та загально відомими схемами наживаються на незаконному закритті кримінальних проваджень, за гроші фабрикує справи проти “невигідних” персоналій.

Чи може тривати ця безкарність безкінечно - зрозуміло, що ні. Навіть попри те, що вся система “прикривається” на найвищому державному рівні. А Україна - демократична держава і навіть попри війну, жодна влада тут не буде вічною. Зміняться керівники країни, на їхнє місце прийдуть інші – і ось тоді відповідатиме кожен.

Більшість найогидніших справ про злочини високопосадовців Нацполіції взагалі не потрапляють до публічного простору, а тому ніхто їх не розслідує. Та це не означає, що так буде вічно. На світло випливуть наймасштабніші зловживання поліцейських, а для молодих та по-справжньому принципових хлопців звільняться десятки, якщо не сотні керівних посад в системі МВС.