Бомби ворога: по містах б'ють ракетними гібридами, а по фронту - фугасами з «крильцями»

27 березня Росія вперше вдарила по Харкову плануючими боєприпасами. «З території Білгородської області із застосуванням винищувача здійснили пуск уніфікованого міжвидового плануючого боєприпасу (УМПБ) калібру 30 мм», - розповів прокурор Харківської області Олександр Фільчаков.

По містах б'ють гібридом ракети та бомби

У поліції додали, що цей боєприпас - щось середнє між авіаційною бомбою (КАБ) і авіаційною ракетою, що коригується. "За 2023-2024 роки це перше застосування такого снаряду по Харкову”, - пояснив начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Володимир Тимошко.

Бомба УМПБ Д-30СН – боєприпас діаметром 30 см та загальною масою 250 кг, – проєкт універсального модуля планування та корекції польоту (УМПК).

Фактично, це російська копія американської "розумної" бомби GBU-39/B SDB. Авіаційна бомба схрещена з розгінним блоком від реактивного снаряда. Російські УМПБ Д-30СН здатні застосовувати як авіаційні носії, так і РСЗВ, зокрема – "Смерч" та "Торнадо-С", і летить вона на досить значну відстань - 90 км (а відстань від кордону РФ до Харкова близько 30 км).

Боротьба з таким видом боєприпасів – складне завдання для ППО. З найуспішніших для цього можна вважати ізраїльський комплекс ППО Iron Dome, але одержати цю зброю Україні зараз нереально. Тим більше, що боротися потрібно не лише з боєприпасами, а й з її носіями. Але для цього в достатній кількості потрібні далекобійні системи ППО, насамперед Patriot.

Фронт атакують півторатонними бомбами

На фронті ж росіяни активно використовують переважно 250-кілограмові бомби ФАБ (фугасна авіаційна бомба), ФАБ-500 М62 та півторатонні авіаційні бомби ФАБ-1500 М54. Спочатку це були вільно плановані та некеровані боєприпаси, які після доопрацювання застосовуються на відстані від 30 км і більше до підльоту до лінії зіткнення.

Універсальний модуль планування та корекції польоту (УМПК) (у військовому сленгу - «планер» або «крильця») є навісним модулем, який перетворює звичайні некеровані бомби (зокрема, ФАБ-250 і ФАБ-500 М62) на планерні бомби - високоточні боєприпаси зі збільшеним радіусом дії.

Звичайна, навіть стара радянська авіаційна бомба ФАБ-500 перетворюється на далекобійний засіб ураження з підвищеними показниками точності. Це дає можливість російській авіації використовувати безмежні запаси цих бомб (законсервованих з часів СРСР) у режимі 24/7 з мінімальними ризиками як для пілотів, так і літаків. Саме цей фактор не лише стримував наступ СОУ, а й дозволяв російським військам ефективніше атакувати, особливо в районі Бахмута.

ФАБ-500 – авіаційна бомба вагою 500 кг, призначена для ураження військово-промислових об'єктів, залізничних вузлів, енергетичних споруд, кріпосних укріплень та військової техніки.

Характеристики:

• загальна довжина (без підривника) – 2470 мм;
• діаметр – 400 мм;
• маса бомби (без підривника) – 497 кг;
• маса вибухової речовини у тротиловому еквіваленті – 300 кг;
• радіус суцільної зони ураження для легковразливої ​​техніки – 31-54 м;
• радіус суцільної зони ураження для легкоброньованої техніки – 15 м.

Такі бомби можуть збивати системи Patriot, SAMP-T, а також західні винищувачі F-16 та інші літаки покоління 4+.

Окупанти готують надпотужні бомби вагою три тонни

Ворог уже розпочав масове виробництво тритонних авіаційних бомб ФАБ-3000. ФАБ-3000 є некерованою бомбою, яку розробили ще в СРСР. Нині, за версією ворожих джерел, запаси активно розконсервують та навіть модернізують. Як - тримається в секреті. Хоча майже напевно мова йде про адаптацію її до авіаційних носіїв, які на сьогодні не можуть ефективно використовувати цей боєприпас. Нести таку бомбу може тільки Ту-22М3, а цей важкий бомбардувальник настільки близько до лінії фронту підлітати побоїться (назад точно не повернеться).

Характеристики:

• вага – 3400 – 3500 кг,
• вага бойової частини – до 1400 кг,
• тип – вільне падіння,
• наявність модуля УПМК – потенційно можливе.

Радіус ураження такої бомби – 46 метрів, а розсіювання уламків – на 260 метрів. Тобто ФАБ-3000 має потенціал вражати кінетичною енергією вибуху живе на дистанції у сотні метрів. Найбільш ефективний цей боєприпас під час бомбардування міських агломерацій. Стає очевидно, навіщо ці нелюди його готують.