Електронне декларування гуманітарки як засіб від «шахрая Васі» та… зарубіжних донорів

Отже, ухвалена 1 грудня минулого року постанова Кабміну №953 («Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану») набирає чинності 1 квітня. Нагадаю, протягом чотирьох місяців паралельно діяли як «паперове», так і електронне декларування. Передбачалося, що за цей час волонтерські організації, які займаються збором і ввезенням гуманітарної допомоги (переважно з країн ЄС), зможуть адаптуватися до безпаперового декларування, а Кабмін урахує їхні зауваження.

Трохи передісторії. У березні 2022 року вийшла постанова Кабміну №174 про спрощений порядок ввезення гуманітарної допомоги. Завозити гуманітарку стало можливо, зазначивши в декларації будь-яку юридичну особу, навіть без її відома. Тобто умовний «волонтер Вася» міг зазначити в декларації будь-який благодійний фонд, будь-яку військову частину, а ті про це могли й не підозрювати. Така «гуманітарка», завезена за нульовою ставкою ПДВ і нульовим митним збором, нерідко розчинялася на теренах України, а потім спливала на ринках і в магазинах (навіть у дорогих бутиках). Причому псевдоволонтери ввозили псевдогуманітарку тисячами тонн! Одразу ж зауважу: переважна більшість волонтерів — справжні, і їхня місія є вкрай важливою для України, що стала жертвою невмотивованої широкомасштабної російської агресії.

Ще навесні 2023 року громадські та благодійні організації почали порушувати питання про необхідність унормувати порядок ввезення гуманітарки. Згідно з постановою Кабміну №953, одержувач гуманітарного вантажу, юридична особа, має внести дані про вантаж до автоматизованої системи, й цьому вантажу присвоюється унікальний номер. А оскільки доступ до автоматизованої системи матиме лише сама організація, то псевдоволонтер Вася, прикриваючись її іменем, уже нічого не завезе. Й це — однозначно плюс упровадження автоматизованої системи.

Однак щоб хорошу постанову не було погано реалізовано (була низка зауважень, про які ZN.UA уже писало)  й це не зупинило потік гуманітарної допомоги, волонтерські організації звернулися до президента України з відкритим листом, попросивши час на адаптацію. Їх почули, впровадження безальтернативного електронного декларування гуманітарки відклали на чотири місяці, які спливають 1 квітня.

Напередодні міністр соціальної політики Оксана Жолнович на прес-конференції пояснила суть того, що відбувається, причини й наслідки майбутніх змін у декларуванні гуманітарної допомоги.

За її словами, швидкий вхід до автоматизованої системи забезпечують КЕП (кваліфікований електронний підпис) і підпис керівника юридичної особи, й після реєстрації в автоматизованій системі «не виникає жодних запитань». Отже, слід розуміти, що одне з основних зауважень волонтерів — необхідність підпису керівника під кожною декларацією — знято або принаймні враховано. Якою мірою — про це нижче.

«Ми хочемо відстежувати, що планують завозити, — зазначила Оксана Жолнович. — Навіть регулювати, підказувати організаціям, які планують такі товари завезти, де їх найбільше потребують. Ми б хотіли об’єднати потреби з власне допомогою, оскільки нині це відбувається досить хаотично: кожен везе те, що вважає за потрібне…» Десь, за словами міністра, утворюється надлишок гуманітарної допомоги, а десь — «білі плями».

Зазначу, що далеко не завжди волонтери завантажують до фури те, що планували. Невеликі донори дають те, що зуміли зібрати. Відмовлятися від щирої допомоги нібито незручно. А вносити уточнення до електронної декларації технічно можливо, але потребує неабияких зусиль і значної кількості часу. Загалом замовити донорові чіткий асортимент гуманітарної допомоги далеко не завжди можливо, якщо це не велике підприємство-виробник. Та й відносини донора й одержувача гуманітарки — зовсім не відносини продавця та покупця.

Жолнович зазначила також, що близько 20% завезеної гуманітарної допомоги — це продукти харчування: «Варто подумати, чи потрібно завозити продукти, а чи ліпше стимулювати наші організації, щоб закуповували їх на внутрішньому ринку, підтримуючи національного виробника».

Неможливо втриматися від репліки: стимулювати волонтерські організації закуповувати продукти харчування на внутрішньому ринку досить просто — потрібно дати їм гроші, а ще ліпше — вже закуплену сільгосппродукцію як благодійну допомогу. Гуманітарна допомога свідомо дешевша — вона безплатна.

Про те, як працює електронне декларування гуманітарної допомоги, розповів заступник міністра соціальної політики Назар Танасишин.

За його словами, електронне декларування гуманітарних вантажів є нескладним. «Заходите на сайт автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги (good.gov.ua). За допомогою КЕП авторизуєтеся в кабінеті одержувача або реєструєтеся як одержувач; заповнюєте категорії й перелік вантажів, які плануєте завезти. Потім генеруєте унікальний код гуманітарного вантажу. Цей код буде вашою візитівкою на митниці. З його допомогою ви зможете зайти на митну територію України без будь-яких паперових декларацій, просто пред’явивши унікальний код співробітникові митниці. Потім ви розподіляєте гуманітарний вантаж, зазначивши населений пункт, і в тій самій автоматизованій системі формується звіт. Це просто, як «раз-два-три».

Так усе виглядає в теорії. Про те, як електронне декларування працює на практиці, ZN.UA розповіла голова правління громадської організації «Ініціатива Е+» Валентина Варава. Ця організація — один із найбільших одержувачів західної гуманітарної допомоги, зокрема автомобілів для ВСУ й екстреної медичної допомоги. На думку Валентини Варави, далеко не всі рекомендації підписантів відкритого листа президентові України було враховано.

Зокрема для того, щоби внести до декларації кожну ганчірку й коробку з медикаментами та перев’язувальними матеріалами навіть в одній фурі, потрібно утримувати цілий штат співробітників. Це нереально. Тому нововведення в його нинішньому вигляді просто «залишає за бортом» невеликих донорів, які збирають гуманітарний вантаж по крихтах. Це, безперечно, зменшить потік гуманітарної допомоги в Україну. Водночас абсолютного захисту від «шахрая Васі» немає. А от головного болю керівникові організації — одержувачу гуманітарної допомоги додалося. Пройти всі дев’ять кроків оформлення ввезення та розподілу гуманітарної допомоги на «раз-два-три», на жаль, не виходить, — система ще далека від досконалості й регулярно «вибиває» користувача.

Відповідь на запитання «що робити?» лежить на поверхні: оперативно вдосконалювати автоматизовану систему декларування гуманітарної допомоги і, що вкрай важливо, повернути невеликих донорів Україні. Для цього знайти простішу формулу декларування гуманітарних вантажів без зазначення «кожної ганчірки». Це надзвичайно важливо, оскільки, за словами відповідального за логістику Женевського осередку Українського співтовариства Швейцарії, уродженця України Ільдара Ахметова, європейці й, зокрема, швейцарці, «байдужіють до України», тож рівень добровільних пожертв зменшився. Потрібно їздити по благодійних організаціях і домовлятися. Такими є реалії.

 Звісно, паперові декларації — це анахронізм, і перехід до електронного декларування гуманітарних (та й інших) вантажів — рух у правильному напрямку. Однак будь-який новий продукт потребує доведення, причому в безпосередньому контакті з користувачами. Що ж до автоматизованої системи декларування гуманітарної допомоги, то тут залишається низка невирішених проблем. Окрім суто технічних, є ще бюрократичні та, якщо завгодно, ідеологічні. Практично неможливо уявити, як урахувати кожну упаковку з різнокаліберними бинтами, продуктами харчування й одягом, які донори збирали по крихтах… І як можна відмовитися від безплатних макаронів, щоб закупити їх у «вітчизняного виробника».